- Укр
- Англ
Кляшторний Дмитро Васильович (Гном)
1 лютого 1996 – 2 серпня 2023Тернопільська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- 27-річний майстер-сержант Дмитро Кляшторний (позивний Гном) загинув 2 серпня 2023 р. під час виконання службових обов'язків поблизу с. Благодатне на Донеччині. Російська авіабомба впала неподалік автомобіля, в якому перебував Дмитро з двома побратимами. Всі загинули на місці. Дмитро народився у с. Глибочок Тернопільської області. У дитинстві переїхав з батьками до м. Деражня Хмельницької області. Навчався в Деражнянському професійному аграрному ліцеї, потім — у Новоушицькому коледжі Подільського державного аграрно-технічного університету. Також вступив на економічний факультет Тернопільського інституту, але закінчити його не встиг. Із 2015 р. жив у м. Івано-Франківськ. Із дитинства захоплювався фотографією, малюванням і риболовлею. Вже у більш зрілому віці займався футболом, бігом і боксом. Мав багато нагород із бойових мистецтв (ММА) та бігу. Військова справа була мрією його життя. Ще від початку Революції гідності він відчував, що має щось зробити заради народу та держави, тому пішов на службу: спочатку — строкову, а згодом — і контрактну. Служив у Національній гвардії України. Отримав бойовий досвід під час проведення АТО / ООС. Під час повномасштабної війни Дмитро був офіцером бойової групи спеціального призначення 4-го окремого штурмового загону спецпризначення Центру спеціального призначення НГУ «Омега». Разом із побратимами завжди випробовував себе на міцність, силу духу і витривалість. Брав участь у гонці «Race Nation» (2021 р.), екстремальних туристичних змаганнях «Доброволець» (2021 р.), змаганнях із високоточної стрільби (2023 р.). Під час служби військовий отримав багато нагород, зокрема був нагороджений відзнакою «За участь в антитерористичній операції» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). «Дмитро був дуже чуйний, добрий, веселий і життєрадісний. Попри всі негаразди та стреси, які бувають під час бойових дій, залишався уважним і чуйним чоловіком, сином і другом. Умів повеселитися в компанії, а на роботі вирізнявся холодним розумом і врівноваженістю. Побратими говорили, що він завжди приймав правильні рішення у стресових ситуаціях. Дуже багато читав і вдосконалював свої знання з військової справи», — розповіла дружина загиблого Марта. Поховано героя на цвинтарі у м. Деражня. У Дмитра залишилися мама та дружина.Платформа пам'яті 'Меморіал'