Купчик Дмитро Володимирович (Севас)

21-річний молодший сержант Дмитро Купчик (позивний Севас) прийняв свій останній бій 6 березня 2024 р. поблизу с. Орлівка на Донеччині. Він дістав смертельні поранення, штурмуючи ворожі позиції. Дмитро народився у м. Севастополь у Криму. Після закінчення школи поїхав здобувати освіту в Києві. Закінчив 2 курси Національного транспортного університету, де навчався на автомеханічному факультеті. На канікулах працював на СТО. Цікавився автомобілями, їхнім ремонтом, моделями і всім, що їх стосується. Любив село, де з друзями ходив на риболовлю, в ліс, грав у футбол. Під час повномасштабної війни хлопець став бійцем 3-ї окремої штурмової бригади ЗСУ. Обіймав посаду заступника командира бойової машини, навідника-оператора у підрозділі «Гідра». За гідну службу Дмитра відзначили низкою нагород, зокрема «За службу та звитягу», «Золотий хрест», «Ветеран війни», «За поранення» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). «Мій син — Герой, та від цього серцю і душі не легше, бо син мав жити у рідній Україні. Син не зміг бути осторонь: ще з перших днів війни долучився до місцевої ТрО, потім був на охороні критичного об'єкта. «Але це не те», — сказав він. Бо саме воїном хотів стати і став, щоб у самому пеклі захищати країну. Всього себе до останнього подиху віддав захисту України. Не побоявся, не лишився осторонь, не став боягузом у свої 20 років», — розповіла мама полеглого захисника. Поховали героя у с-щі Шпиків на Вінниччині. У Дмитра залишились батьки Ольга Степанівна та Володимир Миколайович, брат Олексій та дядько Віктор.