- Укр
- Англ
Погребняк Дмитро Васильович (Pogreb)
6 березня 1984 – 11 серпня 2023м. Київ – Запорізька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- 39-річний солдат Дмитро Погребняк (позивний Погріб) помер 11 серпня 2023 р. у київському шпиталі від важких поранень. Виконуючи бойове завдання на Запорізькому напрямку, потрапив під ворожий артилерійський обстріл. Лікарі боролися за його життя до останнього. Дмитро народився і жив у м. Київ. Навчався у школі № 139. У 2008 р. закінчив Національний авіаційний університет, отримав диплом магістра за економічною спеціальністю. Ще в студентські роки розпочав підприємницьку діяльність, вдало поєднував роботу і навчання. Після випуску працював за фахом у структурному підрозділі «Автоцентр НАУ». Саме тоді з'явилось бажання відкрити свою СТО, так чоловік став власником ТОВ «ПДВ авто». У вільний час любив грати з друзями у футбол та бути з родиною. З початком повномасштабного вторгнення Дмитро долучився до місцевого загону територіальної оборони. Після звістки про загибель близького друга родини в перші дні війни він вирішив, що потрібно зайняти його місце та захищати суверенітет України у лавах ЗСУ. Так став навідником у 43-й окремій артилерійській бригаді імені гетьмана Тараса Трясила. Разом із побратимами брав участь у звільненні Миколаївщини, Херсонщини та територій на Запорізькому напрямку. «Дмитро — надзвичайно добра та порядна людина, іноді навіть занадто. У нього було особливе почуття гумору та своя позиція з будь-якого питання. Завжди ставився до всіх по-людськи та вірив, що світ може стати кращим. Завжди спокійний, але з потужним внутрішнім стрижнем. Найкращий друг, коханий чоловік та найуважніший батько. У нас було багато планів на життя під час війни та після перемоги. Тепер він завжди зі мною… У моєму серці, у нашій пам'яті та моїй душі… І наше завдання — цю пам'ять зберегти…» — розповіла дружина загиблого Анна. «З ним було дуже легко працювати. Я завжди знав, що ми наведені 100%. Інакше з Дімою неможливо. Але було інколи непросто, коли були не на роботі. І це було непросто, тому що він був людиною неординарною. Він багато брав на себе і робив ще більше. Ніколи не міг сидіти на місці — завжди знаходив якесь заняття для себе і всього розрахунку. Щось цікаве і корисне. Це той досвід, який ми усі будемо нести далі все життя», — поділився спогадами про побратима командир гармати Микола Беллонін (Міньйон). «Дімка — веселий, добрий... Часто щось обговорювали, і він, потягуючи свій айкос, говорив: «Оце буде качєство». Про свого сина розповідав із особливою усмішкою, трохи примружуючи очі, ніби посміхався ними. І пам'ятаю, як він шукав для малого «Лего», і тільки найкращий...» — додав друг Максим Мельник (Sem). Поховали захисника на Берковецькому кладовищі у столиці. У Дмитра залишилися мама, дружина, син, рідні, друзі та побратими. Посмертно солдат Дмитро Погребняк нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.Платформа пам'яті 'Меморіал'