- Укр
- Англ
Ставицький Едуард Едуардович
12 червня 2003 – 12 квітня 2022Харківська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Солдат Едуард Ставицький загинув 12 квітня 2022 р., захищаючи м. Маріуполь від російських окупантів. Під час виконання бойового завдання в районі мосту через р. Кальміус він потрапив під ворожий обстріл, унаслідок чого дістав смертельні поранення. Захиснику було 18 років. Едуард народився у с-щі Каланчак Херсонської області. Закінчив Каланчацьку загальноосвітню школу I–III ступенів. Певний час працював на СТО у Харкові. Планував вчитися далі, але вирішив піти на військову службу. Цікавився автомобілями. Любив гуляти з друзями, розважав молодшу сестру та підтримував батьків. У червні 2021 р., щойно хлопцю виповнилось 18 років, він вступив до лав окремого загону спеціального призначення «Азов». Переїхав до Маріуполя, де проходив службу. Обіймав посаду стрільця відділення патрульного взводу патрульної роти стрілецького батальйону. Із 24 лютого 2022 р. Едуард разом із побратимами мужньо боронив Маріуполь та завод «Азовсталь» від російських окупантів. Попри юний вік, ніколи не відмовлявся від складних завдань та сміливо йшов у бій. «Моєму сину було 18 років, коли він став на захист України. Він дуже любив свою маленьку сестричку, забирав її з садочка, гуляв з нею, намагався створити їй казкове дитинство. Коли він мені подзвонив крайній раз (ніколи не говорю останній), я просила його здатися в полон, на що він мені сказав: «Мам, я складав присягу Україні!» — розповіла Оксана Ставицька. Поховали молодого героя на Алеї Слави кладовища № 18 у Харкові. В Едуарда залишились мама та сестра.Платформа пам'яті 'Меморіал'