Добрянський Геннадій Віталійович (Батя)

Морпіх Геннадій Добрянський (позивний Батя) загинув 5 червня 2023 р. під час штурмових дій поблизу с-ща Урожайне на Донеччині. Захиснику було 49 років. Геннадій народився у с-щі Олександрівка Миколаївської області. Здобув середню освіту в Олександрівській школі. Потім вступив до Вознесенського ПТУ № 18, де навчався на електрика. У 1992 р. був призваний на строкову службу та зарахований до списків Чорноморського флоту. За два роки звільнився зі строкової служби у званні старшини 1 статті. Після служби змінив кілька професій, доки в 2006 р. не влаштувався на залізницю, де працював монтером колії 4-го розряду. У вільний час любив читати, надавав перевагу пригодницькому жанру, а також історичній літературі з описом культурних пам'яток світу. Любив переглядати старі фільми та французькі комедії. Вів здоровий спосіб життя, рано прокидався, щоб зробити фізичні вправи. 14 січня 2023 р. Геннадій був мобілізований до лав військово-морських сил ЗСУ. Він обійняв посаду головного сержанта взводу в 37-й окремій бригаді морської піхоти. «Він був єдиним сином у батьків. Добрий, чуйний, турботливий, люблячий чоловік і батько. Був добрим та веселим, любив жартувати. Та, попри веселу вдачу, був відповідальним, не любив запізнюватись, мав добру пам'ять. Завжди відстоював справедливість та був готовий прийти на допомогу. Його любили і поважали рідні, друзі, колеги та знайомі. Він легко заводив нові знайомства, був відкритий і щирий у спілкуванні. У людях бачив тільки хороше. Понад усе любив свою сім'ю. Та повномасштабне вторгнення змусило його вступити спочатку до місцевого ДФТГ, а потім — до морської піхоти. «Вірний завжди» — гасло морських піхотинців, і він був саме таким. Був вірний своїй сім'ї, рідним, друзям, побратимам, країні. Ніколи не скаржився, постійно працював над удосконаленням військових навичок. Він мріяв про мир і повернення додому. Про те, як свого часу відгуляємо на весіллях дітей та чекатимемо на майбутніх онуків, яких збирався любити та балувати. Пишаємося тобою, наш Герой-янгол. Любимо, сумуємо…» — поділилася дружина полеглого захисника Любов. Поховали Геннадія в рідному селищі Олександрівка. У захисника залишилися батьки, дружина, донька та син.