Сюх Геннадій Якович

Старший солдат Геннадій Сюх загинув 24 травня 2022 р. між селами Білогорівка і Володимирівка Донецької області. Танковий екіпаж українських воїнів вийшов на бойове завдання. Під час відпрацювання останніх пострілів у танк влучила ворожа протитанкова керована ракета. Екіпаж загинув миттєво. Геннадій народився і жив у Києві. Здобув фах слюсаря в училищі. Працював керівником складу з продажів автозапчастин, водієм, згодом — майстром із виготовлення та ремонту яхт. Із дитинства захоплювався мореплавством, мав друзів, з якими регулярно виходив у Київське море на вітрильній яхті, брав участь у любительських змаганнях із вітрильного спорту. Був активним громадянином, брав участь в патріотичних мітингах і протестах. У 2015–2016 рр. брав участь в АТО на Донбасі. Добровільно пішов служити в танкові війська, був оператором-навідником танка Т-64, служив на лінії зіткнення у районі Волновахи на Донеччині. Після демобілізації працював майстром на автомобілебудівному заводі в Словаччині. Після початку повномасштабного вторгнення Геннадій одразу повернувся на Батьківщину та вже 26 лютого 2022 р. прийшов до Святошинського військкомату. Приєднався до 1-ї окремої танкової Сіверської бригади та вирушив на передову. Був командиром танка Т-64БМ «Булат». «Ніколи не стояв осторонь несправедливості, завжди дотримувався слова, був мужнім чоловіком, двічі без жодних сумнівів ставав на захист нашої Батьківщини. Мав надміцне здоров'я, щотижня проходив десятки кілометрів по Татрах у Словаччині. Ставив власну родину понад усе, навчав своїх дітей триматися разом. Рідні та близькі ніколи не зможуть змиритися із загибеллю такої непересічної особистості та чудової людини. Родина та друзі цінували його золоті руки та гострий розум. Він вирізнявся здатністю знаходити вихід навіть з найбільш безнадійних ситуацій», — написав син загиблого Артем. Поховали героя на Лук'янівському цвинтарі у рідному Києві. У Геннадія залишилися мама, син і донька.