Ганущак Ігор Іванович (Карп)

Старший лейтенант Ігор Ганущак (позивний Карп) помер 5 квітня 2024 р. Перед тим він дістав мінно-вибухову травму, перебуваючи на бойових позиціях на станції Майорська у Донецькій області. 12 днів Ігор боровся за життя. Ігорю Ганущаку було 57 років. Він народився у м. Коломия на Івано-Франківщині. Навчався у місцевій загальноосвітній школі № 1. Потім в училищі опанував фах столяра. Добре знав історію, входив до товариства «Коломияни», був активним «майданівцем» у 2004 р. та 2014 р. Щиро вірив в українську самостійну соборну державу та прагнув її здобути. Брав участь в усіх акціях зі збереження національно-культурної спадщини Коломиї. У перші дні повномасштабного вторгнення чоловік пішов до територіального центру комплектування, а через пів року його мобілізували до лав Збройних сил України. Обіймав посаду командира взводу 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Боронив Україну в найгарячіших точках Донеччини. Двічі був поранений, проте знову повертався на війну. «Мій дядько був дуже голосним та яскравим, але водночас скромним і непоказним. Багато сміявся, жартував. Любив гори і навчив мене любити архітектуру. Він любив Бога — щиро й усім серцем. Був завзятий — власноруч із покійною бабцею побудували будинок. Любив життя, любив бути у центрі уваги, бути громадсько- та політично активним, мав свою думку, яку спокійно, твердо, виважено міг аргументувати. Ніколи не принижував та вмів зацікавити. Понад усе він любив свою доньку Настю. Вона для нього — увесь Всесвіт», — написала племінниця Леся Медведчук. Поховали воїна на Алеї Слави у Коломиї. В Ігоря залишилися донька Анастасія, брат Юрій, племінники, двоюрідні брати та багато друзів.