Столярук Ігор Миколайович (Суддя)

Молодший сержант Ігор Столярук (позивний Суддя) загинув 7 серпня 2022 р. поблизу с. Яковлівка на Донеччині. Виконуючи бойове завдання, дістав смертельні поранення під час ворожого артилерійського обстрілу. Захиснику було 39 років. Ігор народився і жив у с. Гірка Полонка Волинської області. Здобув середню освіту. Працював на себе, був майстром будівельних робіт. У вільний час любив майструвати з дерева. У 2014–2015 рр. у складі 44-ї окремої артилерійської бригади брав участь в АТО. У 2016–2019 рр. служив за контрактом у 14-й окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого. Був головним сержантом взводу. Виконував бойові завдання в зоні проведення АТО / ООС. Із 2020 р. до 2021 р. воював у складі 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. За час служби неодноразово був відзначений командуванням нагородами, зокрема медалями «Ветеран війни», «За участь в антитерористичній операції», «Учасник АТО», «За оборону рідної держави». Із початком повномасштабної війни знову повернувся до 14-ї ОМБр та продовжив захищати Україну від російських окупантів. Обіймав посаду командира бойової машини — командира відділення. «Мій чоловік був великим патріотом своєї країни. Завжди боровся за справедливість. З перших днів війни пішов боронити країну. Він був дуже розумним, мужнім, сильним духом. Досконало вивчав усі види зброї. Знав, з якою швидкістю летить та чи інша куля. Вмів визначати координати. Знав, як надати першу медичну допомогу. Знав усі воєнні закони. Він був справжнім воїном, який знав усе про війну та життя в польових умовах. Дуже багатьом хлопцям він передав свої знання, багато життів врятував. Завжди чоловік пишався тим, що зберіг усіх хлопців у повному складі і вони повернулися додому до своїх сімей», — розповіла Анжела Столярук. Поховали воїна у рідному селі. В Ігоря залишилися мама, дружина, син, рідні, друзі та багато побратимів. На фасаді сільської школи відкрили меморіальну дошку на його честь.