Люшин Ігор Олександрович (Люк)

Сержант Ігор Люшин (позивний Люк) загинув 24 квітня 2023 р. поблизу с. Червонопопівка на Луганщині. Під час виконання бойового завдання дістав смертельне поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Захиснику назавжди 32 роки. Ігор народився у Рівному. Зростав у с. Невірків Рівненської області. Там навчався у школі. Потім закінчив Рівненський державний педагогічний університет, здобув фах вчителя фізичної культури. З 2017 р. жив із родиною у Маріуполі на Донеччині. У мирному житті працював у будівельній сфері, займався укладанням тротуарної плитки на державних об'єктах. Захоплювався волейболом і майструванням різних виробів. Любив дітей, часто їздив в інтернати. 24 лютого 2022 р. Ігор виїхав із родиною з Маріуполя. Коли переконався, що родина в безпеці, пішов до військкомату. Згодом був мобілізований до 1-ї окремої бригади спеціального призначення імені Івана Богуна. Служив у 518-му окремому батальйоні спеціального призначення «Дике Поле». Разом із побратимами воював у Херсонській, Харківській, Донецькій та Луганській областях. Брав участь у штурмах та звільненні територій. «Він був неймовірним! Добрим, щирим, щедрим, усміхненим, відгукувався завжди на прохання допомогти. Людина совісті та високих моральних принципів. Любив Бога та людей. Був вірним побратимом, сміливим воїном, турботливим чоловіком і татом. Усі 10 місяців на фронті був на «нулі», без жодної ротації. Навіть після контузій, коли почував себе недобре, не змогла вмовити піти до лікаря, бо не хотів хлопців залишати, адже немає ким підмінити... Він ніколи не любив увагу та статуси. Але він на них заслуговує! Коли ми виїхали з Маріуполя 24 лютого, він не став ховатися, «губитись» на новому місці... Він завжди боявся Бога більше, ніж людей!» — розповіла дружина загиблого Діана. Поховали захисника на Алеї Слави кладовища «Нове» у рідному місті. У воїна залишилися батьки, двоє братів, дружина та двоє дітей. Посмертно Ігорю присвоєно звання «Почесний громадянин міста Рівного».