- Укр
- Англ
Соловйов Ігор Олександрович (Шкєт)
23 жовтня 1999 – 11 квітня 2022Луганська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Соловйов Ігор Олександрович народився у м. Довжанськ Луганської області. До 5-го класу навчався у місцевій школі № 6, після чого вступив до кадетського корпусу імені І. Г. Харитоненка в м. Суми, а в подальшому продовжив навчання у Луганській гімназії № 60. З дитинства займався плаванням і футболом, а також любив тварин, тому пішов навчатися до кінологічного коледжу, де здобув професію кінолога. У Луганську грав у футбол в одній з місцевих команд. У 2019 р. переїхав до м. Київ та почав відвідувати фанатський сектор луганської «Зорі». У травні 2020 р. Ігор Соловйов став бійцем окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов», брав участь у спортивних змаганнях як представник полку. Обіймав посаду оператора 2-го протитанкового відділення взводу вогневої підтримки 1-ї роти оперативного призначення 1-го батальйону оперативного призначення окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов». Повномасштабне вторгнення Ігор зустрів разом із побратимами у м. Маріуполь, де став на захист міста. Останнє повідомлення з оточеного Маріуполя батьки хлопця отримали 20 березня, а 11 квітня 2022 р. Ігор Соловйов загинув під час боїв. Звістку про смерть захисника його рідні отримали тільки 24 квітня. Поховали Ігоря Соловйова на Лук'янівському цвинтарі у м. Київ.Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Солдат Ігор Соловйов, позивний Шкєт, загинув 11 квітня 2022 року в бою за місто Маріуполь Донецької області. Під час виконання бойового завдання отримав смертельне осколкове поранення черевної порожнини. Захиснику назавжди залишилось 22 роки. Ігор народився в місті Довжанськ Луганської області. До 5-го класу навчався у місцевій школі №6, після чого вступив до Кадетського корпусу імені І.Г. Харитоненка в місті Суми. З дитинства займався плаванням і футболом. Дуже любив тварин, тому пішов навчатися до кінологічного коледжу, де здобув професію кінолога. У Луганську грав у футбол в одній з місцевих команд. Коли почалася російсько-українська війна, задумався над військовою службою, марив потрапити до «Азову» та звільнити рідну Луганщину. У травні 2020 року хлопець здійснив мрію та став бійцем Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов». Постійно навчався, самовдосконалювався і покращував навички воїна. Служив на посаді оператора протитанкового відділення взводу вогневої підтримки роти оперативного призначення. Повномасштабне вторгнення Ігор зустрів разом із побратимами в Маріуполі. З перших днів він мужньо відбивав атаки російських окупантів та боронив місто. «Ігоря дуже хвилювало і турбувало, що його рідна Луганська область була окупована країною-агресором. Він завжди мріяв, щоб якомога скоріше знову на цій території замайорів український прапор. Ігор з 2015 року мріяв вступити до «Азова», щоб зробити свій внесок у боротьбу з агресором. У 2020-му він це зробив. Після вторгнення за можливості виходив на зв'язок. 20 березня було від нього останнє повідомлення. А 24 квітня нам повідомили, що Ігор загинув 11 квітня під час оборони Маріуполя», – розповів батько полеглого воїна Олександр. Посмертно Героя нагородили орден «За мужність» III ступеня. Похований молодий воїн на Лук'янівському цвинтарі в Києві. В Ігоря залишилися батьки.Платформа пам'яті 'Меморіал'