Власов Ігор Олегович

31-річний молодший сержант Ігор Власов (позивний Осло) загинув 12 лютого 2024 р. біля с. Іванівське на Донеччині. Під час важких боїв він із групою виконував бойове завдання. Військові мужньо тримали оборону, але ворог розбивав їхні позиції, постійно застосовуючи артилерію та FPV-дрони. Ігор дістав контузію. Намагався евакуювати тіло вбитого побратима, але в цей момент його наздогнав ворожий FPV-дрон. Ігор був родом із м. Костянтинівка Донецької області. Навчався у Костянтинівському коледжі ЛНАУ. Згодом здобув вищу освіту в Бахмутському навчально-науковому професійно-педагогічному інституті Української інженерно-педагогічної академії за спеціальністю «Професійна освіта та охорона праці». Захоплювався комп'ютерними іграми, цікавився інформаційними технологіями. Із 2018 р. працював у Державному архіві Донецької області. Оцифровував та оприлюднював документи архівних фондів, даючи змогу всім зацікавленим людям вільно користуватися документами в інтернеті. Займався збором інформації про російсько-українську війну з 2014 р. У березні 2023 р. чоловіка мобілізували до лав Збройних сил України. Після навчання обіймав посаду інструктора навчального ремонтного взводу навчальної роти підготовки фахівців технічного забезпечення 138-го навчального батальйону матеріального забезпечення. Швидко навчався та опановував нові навички, користувався авторитетом серед побратимів. «Ігор був чудовою людиною: веселий, добрий, щирий, чуйний. Мав багато друзів та знайомих, завжди був у центрі уваги. Дуже любив свою родину та особливо свого маленького племінника Артема, якому згодом став хрещеним батьком. Ігор ніколи не був обділений дівочою увагою, але його серце завжди належало тільки одній — його коханій дружині Яні. Неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини, та нехай добрі, світлі спомини стануть сильнішими за смерть і назавжди залишаться у пам'яті рідних, колег, друзів, побратимів, усіх, хто знав Ігоря, любив і шанував», — поділилась спогадами його рідна сестра Маргарита. Поховали воїна на Алеї Героїв Краснопільського військового кладовища у м. Дніпро. В Ігоря залишились мама, дружина, сестра та племінник.