- Укр
- Англ
Юрчишин Ігор Остапович (Прапор)
1 вересня 1970 – 20 жовтня 2022Івано-Франківська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Штаб-сержант Ігор Юрчишин (позивний Прапор) загинув 20 жовтня 2022 р. у бою з окупантами за м. Бахмут на Донеччині. Під час виконання бойового завдання дістав смертельні вогнепальні поранення. У вересні бійцю виповнилося 52 роки. Ігор — уродженець с. Ясень Івано-Франківської області. Жив у Запорізькій області. Здобув фах машиніста холодильних установок у Мелітопольському СПТУ № 37. Також закінчив школу прапорщиків у м. Золочів. Працював начальником караулу в ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр-3». У вільний час любив рибалити. Чоловік був мобілізований до лав Збройних сил України 8 березня 2022 р. Служив у 93-й окремій механізованій бригаді «Холодний Яр». Був головним сержантом взводу. З перших днів служби боронив найгарячіші напрямки фронту. «Мій чоловік був добрим і дбайливим. Був люблячим чоловіком, татом і дідусем. Він був дуже позитивною та мужньою людиною. Ігор був людиною слова, завжди допомагав усім, хто цього потребував. З перших днів війни допомагав дитячому будинку: купували памперси, ліки, смаколики. Він був завжди зібраним, сміливим, мужнім, вірним своїй державі — справжнім воїном. Не цурався важкої праці. Він боровся за те, щоб його країна була вільною та незалежною — за це віддав своє життя», — розповіла Наталія Юрчишина. Поховали героя у с. Наталівка Запорізької області, де він жив із родиною. В Ігоря залишилися мама, дружина, четверо дітей, четверо онуків, четверо братів, дві сестри, рідні та друзі. Посмертно військового нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.Платформа пам'яті 'Меморіал'