- Укр
- Англ
Кузнєцов Ігор Вячеславович (Кузнєц)
7 серпня 1991 – 5 грудня 2022Миколаївська обл. – Донецька обл.
Орден Богдана Хмельницького III ступеня

Біографія
Кузнєцов Ігор В’ячеславович народився в с. Покровське Врадіївського району на Миколаївщині. Закінчив Миколаївський національний аграрний університет за спеціальністю «Технологія виробництва продукції тваринництва». Однак за фахом не працював. Під час російсько-української війни у 2015 р. Ігор вирішив вступити до лав Збройних сил України. Брав участь у бойових діях в зоні проведення АТО / ООС поблизу м. Щастя Луганської області. У 2017 р. вирішив повністю присвятити себе військовій справі і вступив до Вищої офіцерської школи у м. Миколаїв. У вільний час багато читав. Захоплювався історією України. У 2019 р. уклав контракт про військову службу у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Разом із побратимами молодий офіцер виконував бойові завдання на Донбасі, на території проведення ООС. З початком повномасштабної війни Ігор Кузнєцов продовжував боронити Україну від окупантів. Після важких боїв за м. Ізюм на Харківщині отримав звання старшого лейтенанта. Героїчно загинув 5 грудня 2022 р. під час виконання бойового завдання поблизу с. Терни Донецької області. Поховали офіцера у рідному селі.Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Старший лейтенант Ігор Кузнєцов, позивний Кузнєц, загинув 5 грудня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу села Терни на Донеччині. Офіцеру був 31 рік. Ігор народився в селі Гуляницьке, нині – Покровське, на Миколаївщині. Закінчив Миколаївський національний аграрний університет за спеціальністю «Технологія виробництва продукції тваринництва». Однак за фахом не працював. Під час російсько-української війни у 2015 році Ігор вирішив вступити до лав Збройних Сил України. Брав участь у бойових діях в зоні АТО\/ООС біля міста Щастя Луганської області. У 2017-му вирішив повністю присвятити себе військовій справі і вступив до Вищої офіцерської школи у Миколаєві. У вільний час багато читав. Захоплювався історією України. У 2019 році підписав контракт на військову службу у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Разом із побратимами молодий офіцер виконував бойові задачі на Донбасі, на території ООС. З початком повномасштабної війни Кузнєц продовжував боронити Україну від окупантів. Після важких боїв за Ізюм на Харківщині отримав звання старшого лейтенанта. «Мій брат був дуже доброю та сміливою людиною. Справжній патріот своєї держави. Завжди мені говорив: «Я дуже люблю свою Батьківщину та ніколи не проміняю її на інші країни». Хотів проживати у своєму рідному селі, де тиша та спокій, свіже повітря. Ігор не боявся ні куль, ні ворогів, ні смерті. Ніколи не жалівся, постійно казав: «Живий-здоровий, все ок». Дуже хотів приїхати у відпустку провідати батьків. На жаль, не встиг... Ти помер за нас, за Батьківщину, за нашу свободу та незалежність. Тепер ти – мій ангел-охоронець», – розповіла рідна сестра офіцера. «Ігор у званні старший лейтенант разом з нами копав окопи та йшов на штурм. Таких, як він, більше не буде», – зазначили побратими. Поховали офіцера у рідному селі, яке він так любив. Вдома на Ігоря чекали мама Людмила і сестра Анастасія.Платформа пам'яті 'Меморіал'