- Укр
- Англ
Павлишин Іван Іванович (Павлік)
16 травня 1994 – 20 грудня 2022Львівська обл. – Донецька обл.
Орден «Золота Зірка» (посмертно)

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Розвідник Іван Павлишин загинув 20 грудня 2022 р. під час мінометного обстрілу біля Бахмута на Донеччині. Бійцю було 28 років. Іван народився у с. Заверешиця Львівської області. Навчався там у навчальному виховному комплексі «Берегиня». Потім закінчив Львівський професійний ліцей залізничного транспорту. Працював на Львівській залізниці. Згодом був призваний на строкову військову службу, під час якої зрозумів, що хоче залишитися в армії. З 2013 р. служив за контрактом у лавах 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. З 2014 р. воював спершу в танкових військах, далі — у розвідувальному підрозділі. Брав участь у звільненні Ямполя на Донеччині та у боях за Луганщину. Коли почалося повномасштабне російське вторгнення Іван обороняв Донбас. Обіймав посаду головного сержанта розвідувального взводу 24-ї ОМБр. У боях за Попасну на Луганщині дістав поранення ока. Після лікування повернувся на передову. Старший сержант Іван Павлишин — повний кавалер ордена «За мужність», нагороджений у 2015, 2019 та 2022 рр. «Він був надзвичайною людиною. Наполегливий, чесний, добрий, надзвичайно розумний і розсудливий, скромний. Ніколи не здавався і завжди йшов вперед. Його поважали і любили всі, хто його знав, побратими йшли за ним у бій із заплющеними очима, настільки йому довіряли! Він — найкращий син, брат, хлопець, просто людина з великої літери. Він, будучи пораненим, міг втішати ще всіх, хто біля нього. Надзвичайно позитивний і життєрадісний. Мріяв після закінчення війни одружитися з коханою дівчиною, створити міцну українську родину», — розповіла двоюрідна сестра Надія. «Іванко був мені, як рідний син. Коли в березні 2022 р. він лежав у лікарні з важким пораненням, усі медичні працівники так і називали мене його мамою. А ми з Іванком тихенько та сумно усміхались, бо не хотіли турбувати справжню маму Олю. Безліч фотографій та відео про військове життя Івана свідчать, що він був справжнім та мужнім Героєм», — зазначила подруга родини Ірина Болткова. Героя поховали у рідному селі на Львівщині. У захисника залишилися мама, брат і кохана.Платформа пам'яті 'Меморіал'