- Укр
- Англ
Мазничка Іван Русланович
14 квітня 1993 – 24 січня 2024Івано-Франківська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Старший сержант Іван Мазничка загинув 24 січня 2024 р. під час виконання бойового завдання поблизу с. Торське на Донеччині. Він дістав смертельне осколкове поранення внаслідок ворожої атаки з безпілотника. Воїну назавжди залишилось 30 років. Іван родом із с. Старий Гвіздець Івано-Франківської області. Закінчив Коршівське професійно-технічне училище та здобув професію слюсаря-механіка сільськогосподарської техніки. Одружився та переїхав до м. Коломия. До 2019 р. служив за контрактом в армії. Коли звільнився, поїхав працювати за кордон. Коли почалася повномасштабна війна, чоловік був на роботі. 25 лютого 2022 р. він повернувся на Батьківщину. А вже через два дні вступив до лав Збройних сил України і вирушив на фронт. Служив у 63-й окремій механізованій бригаді. Обіймав посаду начальника складу взводу забезпечення ремонтно-відновлювального батальйону. Брав участь у звільненні Херсонщини та у боях на Донеччині. «Я думала, що не буває такого щирого, чуйного і справедливого чоловіка, поки не зустріла його. Він був моїм усім: підтримкою, опорою, захистом, радістю. Ми будували спільні плани на майбутнє, але з настанням війни все стало на паузу… Я хотіла тебе вберегти від війни. Я хотіла, але не змогла. Бо коли в Україну прийшла ця війна, ти сказав: «Ну хто, як не я?» — написала дружина полеглого захисника Марія Мазничка. Поховали героя у с-щі Гвіздець. В Івана залишилися батьки, дружина, троє сестер і троє братів.Платформа пам'яті 'Меморіал'