Синицький Іван Вікторович (Сеня)

Старший солдат Іван Синицький (позивний Сеня) загинув 25 березня 2023 р. поблизу м. Кремінна на Луганщині. У бою з ворогом зазнав смертельної вибухової травми. Воїну було 25 років. Іван народився у с. Макарівка Житомирської області в багатодітній сім'ї. Навчався у Бердичівському вищому професійному училищі. Захоплювався спортом, займався воркаутом. Навчав молодь та прищеплював їй любов до активного способу життя. Брав участь у змаганнях та неодноразово перемагав. Під час навчання працював адміністратором у готелі в м. Бердичів. У 2022 р. влаштувався на аграрне підприємство «Сігнет Центр», візирувальником на елеватор. Показав себе відповідальним і надійним працівником, тому його підвищили до оператора навантаження зернових вагонів. У червні 2022 р. чоловіка призвали на військову службу до Збройних сил України. Після навчання Іван поповнив лави 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Він обіймав посаду старшого вогнеметника вогнеметного взводу роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту. За свою службу боєць був нагороджений відзнакою «Знак пошани» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). «Іванко був особливою дитиною, з усіх дітей був улюбленцем. Добрий, розумний, відвертий, надійний, сміливий. Любив життя, своїх рідних, був справжнім патріотом. Ніколи нікому не відмовляв у будь-якій допомозі, не залишав нікого у біді. Із позитивом ставився до життя. Він назавжди залишиться в наших серцях. Вічна слава. Вічна пам'ять», — написала мама захисника. Поховали десантника в рідному селі. В Івана залишилися мама Марія Георгіївна, тато Віктор Григорович, сестри Юлія, Вікторія та Ангеліна, брат Василь.