- Укр
- Англ
Роговик Катерина Олексіївна (Катрін)
20 лютого 1994 – 7 травня 2022Донецька обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Солдат Катерина Роговик (позивний Катрін) загинула 8 травня 2022 р. у м. Маріуполь на Донеччині. Вона перебувала в бункері, по якому було завдано авіаудару. Їй назавжди 28 років. Катерина народилася в Маріуполі. Закінчила там школу № 37. Здобула вищу освіту економіста у філії Київської академії міжнародної економіки та міжнародних відносин. Була власницею продуктового магазину і кафе поряд із військовою частиною. 16 грудня 2021 р. уклала контракт на службу в Національній гвардії України. Обіймала посаду діловодки матеріально-технічної бази. «Катю мали в лютому перевести на посаду начальниці продбази. Місяць стажувалася. 20 лютого в неї був день народження. Їм давали три вихідні дні. Вона приїхала додому. Але наступного дня усіх зібрали на базі. Почалася війна. І більше я її не бачила. Говорили по телефону або переписувалися. Катюша була на території «Азовсталі» разом із побратимами. Я її просила: «Донечко, вийди як цивільна, ми тебе заберемо». А вона відповіла: «Мама, у мене все добре. Я не можу так зробити. Навколо мене такі хороші та сильні хлопці. Пишаюся, що я з ними». 7 травня о 19.57 написала: «Мам, я завтра виїжджаю машиною». Її мали вивезти під виглядом цивільної. А 8 травня близько 15.00 по бункеру вдарили авіабомбою. Мені повідомили побратими Каті, а згодом і патронатна служба. Тіло нам досі не передали, — розповіла мама Ірина Роговик. — Ніколи не думала, що на старості залишуся без неї. Катюша в нас довгоочікувана дитина. Мріяла жити і працювати. Зі школи писала вірші. Любила читати історичні книжки. У 19 років відкрила власну справу. Її кафе було дуже популярним серед військових. Катюша мала коханого хлопця, з яким вони прожили 7 років. Він для мене зараз неабияка підтримка. Хоч, звісно, донечку мені ніхто не замінить». Вдома на Катерину чекали батьки й коханий. Посмертно захисницю нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.Платформа пам'яті 'Меморіал'