- Укр
- Англ
Гринь Костянтин Анатолійович (Gost)
31 травня 1976 – 8 липня 2022м. Київ – Харківська обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Старший лейтенант Костянтин Гринь (позивний Гост) загинув 8 липня 2022 р. поблизу с. Дементіївка на Харківщині. Виконуючи бойове завдання, офіцер дістав смертельні поранення під час ворожого артилерійського обстрілу. Захиснику назавжди 46 років. Костянтин народився і прожив усе життя у столиці. Після школи закінчив Київський державний технічний університет будівництва та архітектури, здобув фах інженера-технолога. Під час навчання зустрів своє перше і єдине кохання — дівчину Тетяну, з якою незабаром одружився та прожив у щасливому шлюбі 26 років. Активно розглядав різноманітні можливості розвитку власного бізнесу, вивчав мови, намагався опановувати нове — програмування та комп'ютерні науки. Любив рибалити й подорожувати. Займався спортом. Готувався взяти участь у змаганнях міжнародного рівня у Федерації Кудо. З початку повномасштабного російського вторгнення чоловік вступив до лав столичної ТРО. Він не вагався ані секунди, адже на рідні землі прийшла біда. Був командиром взводу 5-ї роти 242-го окремого батальйону 241-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Також виконував обов'язки командира роти. Побратими згадують його як ініціативного, відповідального, розумного, впевненого у собі, рішучого. Він завжди дбав про товаришів, ніколи не ховався за чужими спинами, ніколи не показував страху. «За 26 років ми викохали та зростили двох чудових синів. Він був справжнім чоловіком і батьком, сильним і ніжним, турботливим та вимогливим. Мав різноманітні захоплення, був сповнений сил і бажань. Мав багато друзів, завжди був у центрі уваги. Його мудрість та сила допомагали зовсім молодим спортсменам, він вчив їх перемагати та боротися до кінця. Він був найкращим — справжнім чоловіком, гідним поваги, і справжнім командиром», — розповіла дружина офіцера Тетяна. Поховали Костянтина на Алеї Героїв одного з кладовищ у рідному Києві. У нього залишилися брат, дружина, двоє синів, рідні, друзі та побратими. Посмертно герой нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня та медаллю від ПЦУ «За жертовність та любов до України».Платформа пам'яті 'Меморіал'