Теліпайло Костянтин Вікторович (Каспер)

Старший інспектор поліції Костянтин Теліпайло (позивний Каспер) загинув 28 березня 2022 р. під час виконання службових обов'язків у м. Маріуполь Донецької області. Він допомагав побратимам вибиратися з-під завалів. Воїну було 37 років. Костянтин народився в с. Мангуш Донецької області. З 16 років жив у Маріуполі. Закінчив Приазовський державний технічний університет за спеціальністю «Металургія чорних металів». Працював інженером на металургійному комбінаті імені Ілліча та заводі «Азовсталь». Життя Костянтина змінилося 9 травня 2014 р. Тоді разом із друзями він доправляв поранених до машин швидкої допомоги, які не могли проїхати до палаючої будівлі поліції Маріуполя через обстріли. Після цього пішов служити розвідником до ЗСУ. Освоїв парамедицину та мінно-підривну справу. Брав участь у боях поблизу Водяного, Комінтернового, Докучаєвська, Павлополя, Новоласпи, Старокримського, Щастя. Коли демобілізувався, вступив до лав патрульної поліції. «Мужній характер, досвід та неабияка фізична підготовка дозволили чоловіку перейти до роти ТОР. Але на цьому він не зупинився, підняв планку ще вище та вступив до КОРДу, — розповіла дружина Тетяна. Із 24 лютого 2022 р. Костянтин у складі підрозділу поліції особливого призначення КОРД захищав м. Маріуполь. Був старшим інспектором 2-го відділу з проведення спеціальних операцій. Брав участь в охороні публічної безпеки, проводив протидиверсійні заходи, надавав допомогу мирним жителям, які постраждали через обстріли. «Завдяки йому я пізнала справжнє кохання. Я вдячна Богу, що такий чоловік зустрівся в моєму житті та подарував мені 12 років щастя! Костя мав гарне почуття гумору, був завжди у настрої. Доброта і водночас мужність поєднувалися в його характері. За добрі очі чоловік мав позивний Каспер. Він був унікальною людиною в усіх сенсах цього слова. Він ставив перед собою мету і завжди йшов до неї. Я та мої доньки дуже пишалися ним! Ми любили проводити час усі разом, завжди було про що говорити, сміятися та мріяти. Своєю доброю енергією він займав увесь простір, і від цього всім було добре та затишно. Мені здавалося, що немає жодної проблеми, яку ми з ним не могли б разом вирішити. В одну з ночей повномасштабного вторгнення він прийшов додому і доньки запитали його: «Тату, ти ж не загинеш?». На що він відповів: «Звісно ж, ні, мої донечки. Я же ще хочу онуків побачити». А це мої доньки від першого шлюбу. Він дуже їх любив та піклувався про нас усіх, особливо під час окупації. Нам усім його дуже не вистачає, його сміху, його голосу, його влучних порад, його теплих та міцних обіймів», — розповіла дружина Тетяна. У загиблого залишилися дружина, падчерки та мати. Лейтенант поліції Костянтин Теліпайло нагороджений медаллю «За військову службу Україні», відзнакою 131-го окремого розвідувального батальйону «Хрест розвідника» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).