Мітреньга Любомир Володимирович

Молодший сержант Любомир Мітреньга загинув 12 вересня 2022 р. у бою з окупантами під час наступальних дій під с. Тернові Поди Миколаївської області. Захисник дістав смертельні поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Йому було 40 років. Любомир народився у с-щі Великий Любінь Львівської області. У родині було 5 дітей. Навчався у місцевій школі. Згодом став талановитим столяром. Вирізьблював надзвичайно гарні роботи. Бачив красу в простому. Всі рідні та друзі мають його витвори мистецтва: рамки для ікон, різьблені карнизи (гуцульські, класичні, з оленями), підставки, полички, меблі. Коли почалася повномасштабна війна, чоловік не міг залишитися вдома. Любомир приєднався до лав 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила та вирушив захищати Україну. Пишався своєю службою в армії. Був командиром танка. Весь час заспокоював рідних, коли був на передовій, щоб не хвилювалися. За словами побратимів, коли хтось з них сумував чи мав поганий настрій, Любомир завжди вмів знайти потрібні слова і розрадити, навіть просто розказував анекдоти. Але завжди був мужнім, відважним і нічого не боявся. «Любчик — так його всі називали. Наш Любчик. Любомир був хорошою людиною, завжди всім допомагав, веселий, жартівливий, компанійський. Мав багато друзів і був душею компанії. Його всюди було багато. Все мав багато справ і все хотів встигнути зробити. Він казав, що все буде добре. І на передовій бракує рідних, близьких його серцю людей: дружини, дітей, мами, братів, сестер... У тому останньому бою ворожа куля влучила прямо в серце Любомира, не даючи жодного шансу на порятунок. Також за словами хлопців, які вижили, коли почали їх бомбити, Любомир дав наказ лягти всім на землю. Завдяки цьому деякі побратими вижили, а наш Любчик загинув…» — розповіла двоюрідна сестра полеглого воїна Оксана. Військовослужбовця поховали на місцевому кладовищі у рідному селищі на Львівщині. У Любомира залишилися мама, троє братів, сестра, дружина Галина, син Володимир і донька Анастасія.