Сербук Максим Григорович (Воля)

49-річний капітан Максим Сербук (позивний Воля) загинув 13 липня 2022 р. поблизу с. Дементіївка на Харківщині. Виконуючи бойове завдання, разом із побратимами потрапив під ворожий мінометний обстріл. Ще кілька годин поранений офіцер викликав евакуацію для себе та товаришів, однак через щільні обстріли ворога побратими змогли забрати вже їхні тіла. Максим народився і жив у м. Київ. Закінчив Київське вище військово-морське політичне училище. Служив у лавах Служби безпеки України. Але згодом вирішив зайнятися бізнесом і відкрив власну фірму. У вільний час займався боксом і велоспортом. З початком повномасштабного вторгнення офіцер без вагань став на захист рідної столиці від ворога. Приєднався до лав 242-го окремого батальйону територіальної оборони 241-ї бригади ТРО ЗСУ. Обіймав посаду заступника командира батальйону з морально-психологічного забезпечення. Після звільнення Київщини у складі свого підрозділу вирушив на Харківщину. «Тато був для нас із молодшим братом єдиною людиною, на яку можна було покластися. В усьому. Іноді він був суворий, але завжди — з великим почуттям емпатії. Умів вислухати, поспівчувати, порадити. Він завжди хотів бути прикладом для нас. Прикладом у ставленні до жінки (любов до мами я спостерігала та насолоджувалася нею все життя), прикладом у вихованні дітей — він завжди вчив, що у будь-якій ситуації важливо залишатися людиною і вчиняти по совісті. Людяність та глибоке почуття емпатії — це в нас із братом від тата. Тато завжди дбав про те, щоб ми жили у безпеці й достатку. Завжди намагався оберігати свою сім'ю від усіляких переживань. Тому ми навіть не знали, що він збирається їхати на фронт. Відправивши нас у безпечне місце, він пішов захищати свою сім'ю та країну, в якій народився й яку любив усією душею. Це викликає гордість і пошану. Однак тепер у нас є біль на все життя. Такого тата можна побажати кожному. Бути такою людиною можна побажати кожному. Такого чоловіка можна побажати кожній. Пам'ять про нашого Героя жива назавжди», — розповіла Марія Грібінчук. Поховали Героя на Совському кладовищі у столиці. У Максима залишилися дружина, донька, син та інші рідні. Посмертно капітан Максим Сербук нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.