- Укр
- Англ
Мансуров Максим Максимович (Львов)
13 червня 1990 – 24 серпня 2022Львівська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня (посмертно)
Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- 32-річний старший солдат Максим Мансуров (позивний Львов) загинув 24 серпня 2022 р. поблизу с-ща Піски на Донеччині. Максим народився в с. Грабово Львівської області. Навчався у Грабівській, Яблунівській та Побужанській школах. Згодом здобув фах автослюсаря у Ставропігійському вищому професійному училищі м. Львів, працював будівельником. Мав хист до всього, що треба робити своїми руками. Брав участь у Революції гідності. У квітні 2014 р. приєднався до лав добровольчого батальйону під командуванням генерала Кульчицького. З грудня 2016 р. Максим проходив службу в лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. У червні 2017 р. дістав травму очей від осколків ворожого «Граду». Після лікування контракт Максима добіг кінця, і він вирішив повернутися до цивільного життя у Львові та минулої роботи. Із початком повномасштабного російського вторгнення захищав Україну в лавах 503-го окремого батальйону морської піхоти. «Максимку, неймовірна людина, не полюбити його було важко. Зі своїм гумором, турботливий, добрий, але надзвичайно впертий, бо переспорити його міг, певно, тільки він сам. Був щирим патріотом, казав: «Хто, як не я, заради майбутнього своїх синів воюю». Дуже вдячна тій долі, що нас звела з ним, в нас було мало часу, проте то були незабутні роки…», — зазначила дружина Анастасія. Поховали захисника на Марсовому полі Личаківського цвинтаря у Львові. У Максима залишилися мама, сестра, дружина і двоє дітей.Платформа пам'яті 'Меморіал'