- Укр
- Англ
Поліщук Максим Олександрович (Борода)
4 листопада 1983 – 12 серпня 2022Херсонська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Солдат Максим Поліщук (позивний Борода) загинув 12 серпня 2022 р. у бою з окупантами в районі с. Івано-Дар'ївка на Донеччині. В окоп, де перебував захисник, влучив ворожий снаряд. Воїну назавжди 38 років. Максим народився в с. Чеховка Херсонської області. Після закінчення школи пішов працювати — треба було допомагати батькам, адже вони виховувати ще шістьох дітей. Працював на будівництві в різних містах України. Врешті оселився на Дніпропетровщині, у с-щі Іларіонове. Власноруч звів будинок, де жив із родиною. Коли почалася повномасштабна війна, Максим спочатку приєднався до місцевої тероборони. Потім став військовослужбовцем 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи. Обійняв посаду стрільця — помічника гранатометника. Разом із побратимами обороняв від окупантів Донеччину. «Макс прийшов до нас у сім'ю, коли в мене вже були донька і син. Народили ще синочка Тимурчика, якому зараз 11 років. Встиг доньку віддати заміж та ще потішити онука. Макс — молодий дідусь. Він був найкращим чоловіком, батьком, дідусем у світі. У нас велике селище, і кожен його знав. Дуже добрий і безвідмовний. На початку війни пішов до військкомату, але його не взяли, тому що не служив. Тоді пішов у тероборону, а через місяць — знову до військкомату. Коли його нарешті взяли, він був такий щасливий. Навіть на нульовій позиції тремтячим голосом казав: «Кохана, побачиш, все буде Україна», — розповіла дружина Наталія. Поховали захисника в с-щі Іларіонове на Дніпропетровщині. У Максима залишилися дружина та діти.Платформа пам'яті 'Меморіал'