- Укр
- Англ
Ямковий Максим Сергійович (Мажор)
2 березня 1996 – 27 лютого 2022Вінницька обл. – Донецька обл.
Орден Данила Галицького

Біографія
Ямковий Максим Сергійович народився 2 березня 1996 р. у с. Паріївка Вінницької області. Навчався в Іллінецькій загальноосвітній школі № 1.
У квітні 2018 р. був призваний на строкову службу до лав ЗСУ, через кілька місяців підписав контракт зі Збройними силами та проходив військову службу в зоні проведення АТО, поблизу м. Рубіжне на Луганщині.
Закінчив Курси лідерства в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
Через рік у званні молодшого лейтенанта був направлений для проходження служби у 36-ту окрему бригаду морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського. Тут він у вересні 2020 р. обійняв посаду командира танкового взводу у складі 2-ї танкової роти.
Із початком повномасштабного російського вторгнення в Україну перебував на передовій.
Загинув 27 лютого 2022 р. під час оборони м. Маріуполь поблизу с. Павлопіль Сартанської селищної громади Маріупольського району, рятуючи життя членів екіпажа.
Чин прощання пройшов 6 жовтня 2022 р. у м. Іллінці Вінницької області.
За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Ямкового Максима Сергійовича нагороджено орденом Данила Галицького (посмертно).Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- 25-річний лейтенант Максим Ямковий, позивний Мажор, загинув 27 лютого 2022 року під час виконання бойового завдання в районі міста Павлопіль під Маріуполем на Донеччині. Максим народився у місті Іллінці Вінницької області. Здобув економічну освіту в Іллінецькому аграрному коледжі. У 2018-му його призвали на строкову військову службу, але вже за кілька місяців хлопець уклав контракт із ЗСУ та вирушив виконувати бойові завдання в АТО. Обороняв Луганщину. Армія стала для Максима головним захопленням, тому він вирішив будувати там кар'єру. Закінчив Курси лідерства у Львові, де здобув первинне офіцерське звання – молодший лейтенант. Після випуску його направили на службу командиром танкового взводу 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського. З осені 2020-го разом із побратимами боронив Донеччину. Під час повномасштабної війни офіцер продовжував захист країни в одній з найгарячіших точок фронту – під Маріуполем. Посмертно лейтенант Ямковий нагороджений орденом Данила Галицького за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі. «Він був надзвичайно харизматичний. Впевнений в собі. Завжди вперто йшов до цілі. Дуже любив життя і жив насичено. Ми жартували, і я казала: «Якщо колись раптом ти залишиш військову справу, то відкриємо барбершоп твого імені. Він дуже класно стриг завжди всіх своїх товаришів», – розповіла дружина захисника Оксана. Поховали Героя у рідному місті. У Максима залишилися мама, тато, брат, дружина, донечка Поліна та донька Марія від першого шлюбу.Платформа пам'яті 'Меморіал'