Діновський Максим Володимирович (Макс)

Солдат Максим Діновський (позивний Макс) загинув 2 липня 2023 р. біля с. Берестове на Донеччині. Під час виконання бойового завдання дістав смертельне поранення голови внаслідок ворожого обстрілу з самохідного міномета 2С4 «Тюльпан». 4 червня захиснику виповнився 21 рік. Максим народився і жив у м. Чернівці. Закінчив Чернівецький професійний ліцей автомобільного сервісу та здобув фах рихтувальника кузовів, електрозварника ручного зварювання. Захоплювався футболом, баскетболом. Понад усе любив подорожувати. Працював за фахом, а потім пішов на контрактну службу до ЗСУ. Під час повномасштабної війни чоловік захищав свою країну в лавах 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». Разом із побратимами воював на найгарячіших ділянках фронту. «Був справжнім патріотом, сильним, добрим, щирим, люблячим, турботливим. Мріяв жити у вільній, незалежній Україні. Планував створити сім'ю після Перемоги. Завжди усміхнений. Максим — це не тільки мій улюблений онук та опора, він був моєю надією, підтримкою та моїм життям. Ніколи не скаржився. Всім, хто потребував допомоги, допомагав чим міг. Мені його дуже не вистачає... Не можу повірити, що його вже немає. Зі сльозами на очах проходжу повз автовокзал, де завжди зустрічала та проводжала Максима. Він завжди у моєму серці, моїй душі та думках. Онук говорив, що захищати Україну — це його обов'язок і якщо пішов захищати країну, то мусить іти до кінця. Віддав за мирне небо найцінніше — своє життя. Безмежно люблю, сумую, вірю в Перемогу», — розповіла бабуся загиблого Світлана, яка його виховала. Поховали молодого воїна на Алеї Героїв центрального кладовища у м. Чернівці. У нього залишилися бабуся Світлана, дядько Сергій, а також інші рідні, друзі та побратими. Посмертно героя нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.