Коняхін Максим Володимирович

Максим Коняхін загинув 17 листопада 2022 р. під час виконання бойового завдання під м. Бахмут на Донеччині. Воїну було 43 роки. Максим народився у м. Сєвєродонецьк Луганської області. У 1996 р. закінчив ПТУ № 11 у м. Рубіжне та відтоді жив там. За професією не працював, його більше цікавило ковальство. Займався художніми кованими виробами, елементами кування, кованими меблями. З натхненням шукав нові ідеї для роботи та мріяв розвиватися і вдосконалювати свої вміння та навички. Під час повномасштабного російського вторгнення Максим вивіз рідних та повернувся на рідні землі, щоб захищати їх від ворожого наступу. Обіймав посаду водія-механіка у лавах 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського. «Максим був дуже доброю і справедливою людиною, не любив брехні і виступав за правду. Він обожнював своїх донечок, дуже балував і робив все для їхнього блага. Під ворожими обстрілами він вивіз нас у безпечне місце, оскільки наш будинок ущент зруйнували, а сам повернувся ближче до дому — захищати рідну землю і звільняти від ворогів. Для мене і донечок це найстрашніше горе, життя просто зупинилося. Як жити далі — поки що не уявляємо. Доньки дуже сумують за татом, згадують, передивляються фото і відео», — розповіла Тетяна Коняхіна. Поховали захисника на Алеї слави Героїв Баранівського кладовища у м. Суми. У Максима залишилися дружина Тетяна, з якою вони прожили разом 17 щасливих років, і дві донечки: Ксюша і Віка, яким на момент загибелі тата було 10 і 14 років.