- Укр
- Англ
Савченко Максим Віталійович (Саваж)
10 червня 1992 – 4 травня 2023Чернігівська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Життя молодшого сержанта Максима Савченка (позивний Саваж) обірвалося 4 травня 2023 р. на Донеччині. Він загинув під час виконання бойового завдання у м. Мар'їнка внаслідок вибуху. Через місяць воїну мав виповнитися 31 рік. Максим був родом із м. Ніжин Чернігівської області. Закінчив загальноосвітню школу № 13. У 2010 р. вступив до Ніжинського професійного аграрного ліцею, де здобув фах тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва, водія автотранспортних засобів. Спершу працював на хлібозаводі в Києві, потім — на автозаправній станції у столиці. Згодом займався будівництвом веж мобільного зв'язку у приватній компанії. У 2021 р. отримав категорію водія великовантажних авто. Планував працювати далекобійником. Обожнював тварин, особливо котів, і дуже любив дітей. Мав великі плани на життя, але не встиг їх реалізувати. Отримавши повістку, пішов захищати Україну. Служив у 79-й окремій десантно-штурмовій бригаді ЗСУ. Був снайпером 2-ї категорії. «Максим був людиною з великої літери — добрий, чуйний, наполегливий. Мав багато друзів і завжди всім допомагав, хто б до нього не звернувся», — сказав брат Сергій Савченко. Поховали захисника на Алеї Героїв у Ніжині. У Максима залишилися мама Поліна Михайлівна, батько Віталій Володимирович і брат Сергій. За свою службу військовий був нагороджений орденами «За заслуги» та «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).Платформа пам'яті 'Меморіал'