Савчук Михайло Григорович (Сава)

42-річний молодший лейтенант Михайло Савчук (позивний Сава) загинув 30 липня 2023 р. у районі Серебрянського лісництва, поблизу м. Кремінна на Луганщині. Виконуючи службові обов'язки, потрапив під ворожий артилерійський обстріл та дістав смертельну вибухову травму. Михайло народився у с. Білашів Рівненської області. Закінчив Національний університет водного господарства та природокористування, де здобув фах інженера-будівельника. Жив із родиною у м. Боярка Київської області. Займався підприємницькою діяльністю у сфері будівництва. Дуже любив риболовлю, захоплювався водінням автомобілів. За кермом проводив дуже багато часу і був чудовим водієм. Із початку повномасштабного російського вторгнення чоловік захищав Київську область від окупантів. Був нагороджений міським головою м. Боярка за активну участь у захисті Київщини під час активних бойових дій. Згодом служив у 25-й бригаді охорони громадського порядку НГУ імені князя Аскольда. Обіймав посаду командира стрілецького взводу стрілецької роти. «Він був найкращим абсолютно в усьому. Таких, як мій чоловік, немає і більше не буде. Завжди готовий усім допомагати, ніколи нікому не відмовляв. Був дуже комунікабельним, знаходив мову з усіма, мав дуже багато друзів. Ми прожили з ним 16,5 щасливих років, у нас не було «я» або «ти», завжди було «ми». Дуже любив мене і дітей. Найбільше часу проводив із найменшою донечкою, вона була з ним скрізь: і на роботі, і за кермом, і під час риболовлі... Він був щирий, веселий та справжній, ніколи нічого не боявся і з перших днів війни став на захист Київщини, пізніше продовжив захищати Батьківщину в лавах НГУ. Він завжди повторював одну і ту ж фразу: «Якщо я не піду всіх нас захищати від ворога, я не зможу в майбутньому дивитися в очі своїм дітям». Не знаємо, як далі жити без нашого Мішки...» — розповіла Марина Савчук. «Михайло був справжнім героєм і взірцем для своїх бійців, він сам ішов у бій, ведучи свій взвод», — додали його побратими. Поховали офіцера у с. Розваж на Рівненщині. Там він провів своє дитинство, там поховані його рідні. У захисника залишилися батьки, дружина та дві доньки, яким на момент загибелі тата було 15 і 3 роки. Посмертно Михайла Савчука нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.