Славинський Михайло Олегович (Сержант)

Молодший сержант Михайло Славинський (позивний Сержант) загинув 11 червня 2023 р. у бою з окупантами біля с. Мала Токмачка Запорізької області. Воїну назавжди 27 років. Михайло народився у с. Тютюнники Житомирської області. У дитинстві з родиною переїхав до с-ща Борова на Київщині. Закінчив місцеву школу. Згодом навчався у Бердичівському деревообробному училищі та Київському професійно-технічному училищі № 17. Із початком набору до школи поліцейських чоловік вирішив піти туди. Поза роботою любив відпочивати на природі, їздити на автомобілі та проводити час із родиною і друзями. Коли почалося повномасштабне російське вторгнення, Михайло став на захист Київської області в лавах місцевої територіальної оборони. Після звільнення столичного регіону пройшов навчання та вирушив обороняти м. Бахмут на Донеччині. У березні 2023 р. пройшов відбір та перевівся до лав ОЗСП НГУ «Азов». «Мій брат до війни був звичайним хлопцем, але для мене завжди був героєм. З першого дня повномасштабної війни він був у ТрО Київської області та боронив Батьківщину. Пізніше перевівся до лав ЗСУ, після навчань був на передовій у Бахмуті. У березні вступив до «Азову», у штурмову бригаду. Наприкінці травня вирушив у Запорізьку область, де загинув під час ворожого штурму. Він був молодим, життєрадісним і добрим хлопцем, усе життя було попереду. Коли йшов на війну, на передову, він не боявся смерті. Планував весілля і діток, але доля захисника склалась трагічно. Ми всією сім'єю пам'ятатимемо його добрим, справедливим і веселим», — розповіла рідна сестра загиблого Олена. «Кожен мешканець Чуднівської міської територіальної громади схиляє голову перед відважністю, стійкістю та патріотизмом нашого героя-земляка. Ім'я Михайла Славинського назавжди буде вписане в історію нашої громади та країни. Безжальна війна забрала не лише його життя, а й мрії і майбутнє… Захисник служив вірою і правдою за нашу Україну, за незалежність, за спокій сердець та за майбутнє кожного українця. Співчуваємо рідним та близьким, щиро розділяємо біль утрати та схиляємо голови в глибокій скорботі!» — зазначили на сайті громади. Поховали захисника у рідному селі. Вдома на Михайла чекали мама Тетяна і тато Олег, сестри Олена, Валентина і Марія, наречена Анна, велика родина і друзі.