Савченко Михайло Вадимович (Сварог)

Лейтенант Михайло Савченко (позивний Сварог) загинув 14 грудня 2022 р. поблизу м. Мар'їнка на Донеччині. Після виконання розвідувального бойового завдання офіцер потрапив під ворожий танковий обстріл та дістав смертельні поранення. Захиснику було 27 років. Михайло народився і жив у м. Кремінна Луганської області. У 2019 р. закінчив Харківський національний університет імені Василя Каразіна за спеціальністю «Маркетинг». Паралельно навчався на військовій кафедрі, став офіцером запасу. Займався власною справою — розвивав будівельний магазин. Зі шкільних років захоплювався військовою тематикою, займався спортом. Любив подорожувати та проводити час із близькими. Мріяв про велику родину. Коли почалася повномасштабна війна, чоловік не зміг залишитися осторонь та пішов боронити Україну, мріючи звільнити рідну Луганщину від окупантів. Став командиром розвідувального взводу у 35-й окремій бригаді морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського. «Війна відібрала у нас все, що ми так любили: місто, дім, мирне життя, плани на майбутнє та безмежно коханого чоловіка і молодого татуся. 24 лютого він мені сказав: «Війна! Я йду воювати, захищати наше місто та родину. Не переживай, зі мною все буде добре. У нас крута армія, це на кілька місяців. Не хвилюйся, ми переможемо...». І він пішов… Моя радість, мрія, надія, любов назавжди залишилися з ним, а зі мною — туга й океан сліз... Але я безмежно дякую за сина Давида та за такий короткий час разом — 2 роки. Михайло був чудовим люблячим чоловіком, гарним сім'янином. Відважний, сміливий, мужній, сильний духом та сповнений віри, завжди сумлінно та старанно виконував завдання і досягав поставленої мети. Був гарним командиром, вирішував усі питання, багато чого робив самостійно, допомагаючи побратимам. Тепер працює янголом-охоронцем для родини, назавжди у наших серцях…» — поділилася спогадами дружина офіцера Ганна. Тіло воїна кремували. У Михайла залишилися батьки, брат, дружина і син, якому на момент загибелі тата було лише 1,5 місяці.