- Укр
- Англ
Возіян Михайло Васильович (Гвоздь)
5 лютого 1987 – 18 жовтня 2023Миколаївська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- 36-річний молодший сержант Михайло Возіян (позивний Гвоздь) помер 18 жовтня 2023 р. у київській лікарні. За 10 днів до цього він зазнав важкого осколкового поранення під час виконання бойового завдання в районі с. Новомихайлівка на Донеччині. Михайло був родом із м. Вознесенськ Миколаївської області. Здобув середню освіту. Працював будівельником. Захоплювався собаками, займався розведеннями пітбулів. У 2015–2016 рр. брав участь в АТО. Коли почалася повномасштабна війна, чоловік як резервіст у перші дні пішов до військкомату та знову став на захист своєї країни. Служив у 79-й окремій десантно-штурмовій бригаді ЗСУ. Обіймав посаду помічника гранатометника. Разом із побратимами боронив Донеччину. «Він був найкращим чоловіком і татком, гарним воїном. 6 квітня 2023 р. під час виконання службового обов'язку дістав вогнепальне кульове поранення грудної клітки. Підлікувавшись, повернувся на службу, але ненадовго, оскільки 20 травня 2023 р. знову дістав вогнепальне осколкове поранення ліктьового суглоба та правої гомілки. Але це його не зламало! Поки лікувався та проходив реабілітацію, у нього народилася донечка, яка, на жаль, не буде пам'ятати свого татуся. Але ми зробимо все, що можливо, аби вона його знала та пам'ятала, що її татусь — Герой… Світла пам'ять нашому герою. Ми знаємо, що він поруч із нами буде завжди, буде нашим янголом, особливо для наших дівчаток», — написала дружина загиблого Юлія. Михайла поховали в рідному місті. У нього залишилися мама, дружина і дві доньки. Посмертно десантника нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.Платформа пам'яті 'Меморіал'