Борзов Микола Вікторович (Борзий)

Солдат Микола Борзов (позивний Борзий) загинув 31 серпня 2022 р. під час штурму ворожих позицій поблизу с-ща Піски на Донеччині. 8 серпня захиснику виповнилося 53 роки. Микола родом із м. Алатир (росія). Коли йому було 10 років, переїхав із родиною до м. Ніжин Чернігівської області. Там закінчив 8 класів гімназії № 3. Згодом родина оселилася на Донеччині. У м. Єнакієве закінчив школу та здобув фах зварювальника у ПТУ-81. Працював шахтарем, пізніше — будівельником. Цікавився історією свого краю, грав на гітарі. Коли почалася повномасштабна війна, чоловік був мобілізований до лав Збройних сил України. У червні 2022 р. став бійцем 21-го окремого мотопіхотного батальйону «Сармат» 56-ї окремої мотопіхотної бригади. Обійняв посаду стрільця-санітара і вирушив на передову. «Мій чоловік був працьовитою людиною, майстром на всі руки. Був дуже порядним, мав велику жагу до життя. Сини залишилися без батька і батьківського будинку в с. Лозове на Донеччині, який вщент розгромили російські окупанти. Старший син Олексій служить в 4-й бригаді оперативного призначення, він — начальник медичного пункту батальйону. Середній Нікіта — студент Черкаського інституту пожежної безпеки імені героїв Чорнобиля, менший Марк — школяр, який мріє бути військовим. Батько виховав справжніх чоловіків, патріотів, які служать Україні й українському народові, які хочуть увічнити пам'ять свого батька, передати новим поколінням українців імена тих, хто виборював їхнє майбутнє», — розповіла Наталія Борзова. Поховали захисника на Алеї Слави у м. Ніжин на Чернігівщині. У Миколи залишилися дружина і троє синів.