- Укр
- Англ
Клонцак Микола Володимирович (Сват)
5 травня 2000 – 11 березня 2023Львівська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- 22-річний солдат Микола Клонцак (позивний Сват) загинув 11 березня 2023 р. у бою з окупантами за м. Бахмут на Донеччині. Микола народився у м. Червоноград Львівської області. З дитинства займався волейболом, мав багато золотих медалей за успішні турніри. Закінчив дорожньо-механічне відділення автомобільно-дорожнього коледжу. Потім вступив до Львівського національного аграрного університету. Любив знімати відео. Під час повномасштабної війни Микола став воїном 53-го окремого стрілецького батальйону Збройних сил України. Обіймав посаду стрільця-санітара. У складі свого підрозділу гідно та мужньо виконував бойові завдання до останнього подиху. «У Миколки було найбільше серце на цій землі. Життєрадісний, усміхнений. Мав дуже багато друзів, які його любили і поважали. Він був душею компанії, веселун, який завжди веселив на всіх святах. Він був сонячним світлом для цього світу. Добрий, щирий, один із кращих. Він — той, про кого говорять: таких більше немає. Наша весна закінчилась, так і не прийшовши. Незабутній сміх і харизма. Брат, який завжди піклувався про нас, любив і оберігав. Наше рідне серденько. Миколка дуже хотів жити, мав багато планів на майбутнє. Мріяв про вільну Україну й обіцяв обов'язково повернутися додому. Ти навіки залишився тримати небо над Бахмутом», — написали сестри загиблого Ірина й Анна. «Мій синочок, моя кровинка. Тяжко жити без тебе. Коли він 25 лютого став на захист України, я запитувала: «Миколка, ти такий молодий, для чого тобі йти туди?». А у відповідь чула: «Хто, як не я?». Підтримував завжди мене і морально, і фінансово. З 14 років працював. Ріс без батька, батько помер, коли Миколі було 11 років. Миколка виріс самостійним, упевненим, веселим хлопчиком. Я завжди знала, що можу покластися на нього. Тепер він — наш Ангел. Наш Герой. Мій синочку, спочивай з Богом!» — розповіла мама бійця. «Душа компанії, щира і добра людина. Ти наш друг, який залишився у пам'яті назавжди! Ти був для нас справжнім товаришем! Такий справжній, відважний, найкращий і дуже добрий. Ніколи не забудемо. Герої не вмирають!» — додали друзі-побратими з «Гармонії». Поховали молодого захисника на Алеї Слави Бендюзького кладовища у рідному місті. У Миколи залишилися мама, сестри, дівчина та друзі.Платформа пам'яті 'Меморіал'