- Укр
- Англ
Озеров Микола Володимирович (Крим)
24 листопада 1977 – 21 вересня 2022Херсонська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Озеров Микола Володимирович (позивний Крим) народився 24 листопада 1977 р. у м. Генічеськ Херсонської області. Після закінчення школи у рідному місті вступив до Київського університету цивільної авіації, на факультет «Експлуатація авіаційної наземної техніки» та здобув кваліфікацію інженера-механіка. У 2000 р., закінчивши університет, був направлений на військову службу до в/ч А 2847 у м. Теребовля, обіймав посаду начальника служби пального. Згодом частину розформували, і свою службу Микола Озеров з 2004 р. продовжив у м. Стрий. У 2013 р. у званні майора обійняв посаду заступника командира з тилу, а з часом отримав чергове звання — підполковника. У 2014–2015 рр. брав участь у боях за Донецький аеропорт у складі зведеного підрозділу Повітряних сил «Дика качка», обіймав посаду заступника з тилового забезпечення, але, попри це, брав участь у ближніх боях за Донецький аеропорт, тому включений до списку сталевих «кіборгів». Також у 2016–2020 рр. брав участь в АТО / ООС на Донеччині у складі 223-го зенітно-ракетного Теребовлянського полку. Відзначений державними нагородами. У 2020 р. був звільнений у запас у званні підполковника. З перших днів повномасштабного вторгнення повернувся з-за кордону та добровольцем вступив до лав Стрийської ТРО. Обійняв посаду командира роти вогневої підтримки. Разом зі своїми побратимами брав участь у боях на Полтавщині, Сумщині, Харківщині та Донеччині. Із березня 2022 р. виконував завдання, штурмові та розвідувальні дії в зоні відповідальності підрозділу. Під час штурму с. Ямпіль Донецької області особисто керував підрозділами і перебував у перших рядах атаки. Загинув 21 вересня 2022 р. від кулі ворожого снайпера під час звільнення с. Ямпіль на Донеччині. Похований на алеї Слави Стрийського кладовища. Залишились батьки, дружина, донька, син та онучка.Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Підполковник Микола Озеров, позивний Крим, загинув 21 вересня 2022 року при штурмі селища Ямпіль на Донеччині. Звільняючи населений пункт, отримав смертельне поранення від кулі ворожого снайпера. Офіцеру назавжди 44 роки. Микола народився у місті Генічеськ Херсонської області. Жив у місті Стрий на Львівщині. Закінчив Київський міжнародний університет цивільної авіації, здобув повну вищу освіту за спеціальністю «Експлуатація авіаційної наземної техніки». Після закінчення вузу вступив до лав ЗСУ, де прослужив 25 років. У 2014-му став на захист України під час російсько-української війни. Обороняв Донецький аеропорт, де пройшов пекельні бої на позиції «Зеніт». До 2020-го брав участь в АТО\/ООС. За час служби був неодноразово відзначений командуванням нагородами. Вийшов на пенсію у званні підполковника. Коли почалася повномасштабна війна, чоловік був за кордоном. На початку березня 2022 року повернувся додому і вступив до лав ТРО у Стрию. Служив у 65-му батальйоні 103-ої окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Обіймав посаду командира роти вогневої підтримки. Брав участь у боях на Сумщині, Харківщині й Донеччині. «Для нас він назавжди залишиться мужнім, добрим, рішучим, сміливим, вірним своїм побратимам і державі. Був люблячим чоловіком, неймовірним татом і найкращим сином для своїх батьків. Тато найбільше мріяв провести безтурботну старість, але 24 лютого 2022-го мрії змінились і найбільше він хотів звільнити своїх батьків з окупації, знову побувати на березі Азовського моря, зробити так, щоб його улюблена внучка Софійка ніколи не бачила і не пам'ятала війни. Для мене він – всесвіт, мій кумир, мій взірець, мій воїн, кіборг, Бетмен, моє життя. Так, як він нас любив, і все, що робив, ніхто більше не повторить. Назавжди в наших найдорожчих спогадах», – розповіла донька офіцера Майя. Посмертно підполковник Озеров нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Поховали воїна на Алеї Слави кладовища у місті Стрий на Львівщині. У Миколи залишились батьки, дружина, син, донька й онучка.Платформа пам'яті 'Меморіал'