Симчук Микола Володимирович

Захисник Микола Симчук загинув 8 листопада 2022 р. біля с-ща Невельське на Донеччині. Під час виконання бойового завдання дістав смертельні поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. У грудні воїну мало виповнитися 48 років. Микола народився у с. Будьки Вінницької області. Після закінчення школи навчався у Гніванському професійно-технічному училищі № 12, здобув фах електрогазозварника. Життя склалося так, що попрацювати за спеціальністю не вдалося, але набуті навички та знання перетворилися на хобі. Лавочки, столики, дитячі гойдалки тощо — усе це створювалося з любов'ю та великою майстерністю. За професією чоловік був електромонтером контактної мережі. Кожну вільну хвилинку любив проводити у колі сім'ї. Цікавився історією, географією, музикою. Був всебічно розвиненою особистістю. Під час повномасштабної війни чоловік взяв до рук зброю, щоб захистити свою родину й дім від окупантів. Микола служив у 37-му окремому мотопіхотному батальйоні «Запоріжжя». Був командиром машини мотопіхотного відділення. «Тато завжди був взірцем працьовитості, наполегливості, стриманості, мужності, чесності, справедливості, вірності та людяності. Людина, яка завжди прийде на допомогу, яка не осудить і промовчить, аби не завдати болю іншому. Словами не передати, як важко жити і розуміти, що більше ніколи не почуєш рідний голос, не відчуєш тепла обіймів. 8 листопада 2022 р. країна втратила відданого громадянина, а наша сім'я — частину душі. Татусю, ми тебе любимо крізь простір і час…» — написала донька воїна Вікторія. Поховали захисника у с. Пеньківка на Вінниччині. У Миколи залишилися батьки, дружина і двоє дітей.