- Укр
- Англ
Совінський Микита Віталійович (Лис)
29 жовтня 1996 – 11 січня 2023м. Київ – Запорізька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Лейтенант Микита Совінський (позивний Лис) загинув 11 січня 2023 р. біля м. Гуляйполе Запорізької області під час виконання бойового завдання. Разом із побратимами він потрапив під мінометний обстріл окупантів. Лису назавжди 26 років. Микита народився і жив у Києві. З відзнакою закінчив теплоенергетичний факультет Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Там же здобував другу вищу освіту — заочно вчився в Інституті прикладного системного аналізу. Працював інженером у нафтогазовій компанії. Захоплювався історією — у шкільні роки займав призові місця на конкурсах Малої академії наук. Добре малював, досконало знав англійську мову, багато читав, обожнював дивитися класику світового кінематографа. З перших днів повномасштабного російського вторгнення Микита вирішив боронити рідну країну. Спочатку служив у 59-й окремій мотопіхотній бригаді імені Якова Гандзюка, а згодом — у 1-му батальйоні 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади. Був командиром зенітно-ракетного взводу. Боронив с-ще Невельське на Донеччині, де командував взводним опорним пунктом. Після ротації був направлений на Запорізький напрямок, до м. Гуляйполе, де й загинув. «Микита назавжди залишиться в наших серцях веселим добряком. Він любив життя та поспішав осягнути все невідоме і цікаве йому. Був відданий друзям та сім'ї, мав велике почуття відповідальності. Обов'язок для нього був завжди на першому місці», — написав батько воїна Віталій Дмитрович. Поховали офіцера на Алеї Слави Берковецького кладовища у рідному Києві. У Микити залишилися батьки, дві молодші сестри, друзі та побратими.Платформа пам'яті 'Меморіал'