Папіжук Мирослав Вікторович (Мирон)

Старший сержант Мирослав Папіжук (позивний Мирон) помер 4 лютого 2023 р. у шпиталі м. Краматорськ від поранень, отриманих у бою біля с. Залізнянське на Донеччині. Воїну назавжди 32 роки. Мирослав народився у с-щі Ружин Житомирської області. Навчався на історичному факультеті Житомирського державного університету імені І. Франка. Працював у Ружинському районному військкоматі. Цікавився природою, риболовлею, тваринами, літературою про виживання в екстремальних умовах. Вивчав історії різних країн і народів. Мріяв жити у Карпатах, мати будинок у горах. Любив подорожувати. З 2016 р. чоловік брав участь в АТО / ООС на Донеччині та Луганщині. Під час повномасштабної війни воював за Україну в лавах 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького. Обіймав посаду головного сержанта — командира міномета мінометного взводу та виконував обов'язки командира взводу. Разом із побратимами обороняв Харківщину й Донеччину. «Був справжнім старшим сержантом піхоти. За вісім років війни ніколи не цурався вчитися і здобув багато досвіду, неодноразово ходив у розвідку, мінував, підривав… Завжди викладався на максимум. Був дуже вмілим воїном, умів керувати людьми, правильно організовувати позиції. Справжній командир взводу з притаманною піхоті кмітливістю і винахідливістю. Любив жартувати, сміятися, розказувати історії так, як ніхто не вмів. Дуже непересічний», — розповіли його побратими. «Мій брат сильний, мужній, розумний, справедливий, чесний, вольовий. Ніколи ні перед чим не опускав руки, завжди знав, як вирішити будь-яку проблему. Був добрим, люблячим братом і другом для мене. Любив свою доньку та мою, вчив їх орієнтуватися в життєвих ситуаціях. Важко дуже без тебе, братику, без твого тепла, без твоїх порад, без тебе світ увесь зупинився... І є біль — час не лікує... Таких людей, як ти, так мало на землі. Ти завжди встигав думати про всіх, розуміти, підтримати. Любимо тебе. Героям Слава», — написала Олеся Проскурякова. Поховали захисника у рідному селищі. У Мирослава залишилися батьки, донька, сестра, племінниця-похресниця, інші рідні, друзі та побратими.