Рянська Оксана Олександрівна (Рені)

Старший сержант Оксана Рянська (позивний Рені) загинула 8 травня 2022 р. унаслідок авіаудару росіян по комбінату «Азовсталь» в Маріуполі Донецької області. Захисниці було 35 років. Оксана народилась у Харкові. Закінчила Харківську національну академію міського господарства. Була за фахом економісткою і менеджеркою туристично-готельного бізнесу. Працювала в банку. Цікавилась психологією. Любила вишивати бісером, читати. Також займалася манікюром. У 2015 р. жінка вирішила змінити професію та пішла на військову службу. Стала до лав окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов». Спочатку була діловодкою, згодом обійняла посаду начальниці лазні (пересувної) господарчого взводу роти матеріально-технічного забезпечення. Брала участь в АТО / ООС. Із початком повномасштабного вторгнення разом зі своїм підрозділом перебувала у Маріуполі та брала участь в обороні міста. За час служби військовослужбовиця неодноразово була відзначена командуванням нагородами, зокрема «За участь в антитерористичній операції», «Ветеран війни. Учасник бойових дій» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). «Стільки сподівань, мрій, безмежна жага до життя та любов до всіх... І все тепер лише у спогадах про неї. Ще змалечку було зрозуміло, що вона буде дуже чуйною і ніжною людиною. Дуже любила читати і пізнавати, для неї було все дуже важливо. Оксанка поспішала жити і дихати на повні груди. Дуже любила тварин і завжди намагалася всім допомогти. Черпала знання з різних джерел, любила читати різну літературу, вивчала різні мови. Так, вона хотіла знати якомога більше. Саме тому пішла здобувати другу вищу освіту. До неї завжди тягнулись люди. Оксана живе у пам'яті багатьох друзів, рідних та близьких людей. Дуже любила плести з бісеру, вишивати, була підтримкою для кожного, хто просив її поради. Її світлою мрією було закінчити навчання, стати психологом і відкрити притулок для тварин. Але війна перешкодила цьому, і, на жаль, мріям Оксани не судилось здійснитись. Та вона назавжди залишиться у серцях і пам'яті багатьох людей!» — розповіла її мама Світлана Іванівна. Вдома на Оксану чекала мама.