- Укр
- Англ
Кисіль Олег Анатолійович (Домовой)
6 квітня 1980 – 30 липня 2023Чернігівська обл. – Донецька обл.
Біографія
Ще не доданоВійськова служба
Молодший сержантЩе не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Молодший сержант Олег Кисіль (позивний Домовий) загинув 30 липня 2023 р. під час виконання бойового завдання у с. Старомайорське на Донеччині. Воїну назавжди залишилося 43 роки. Олег був родом із Чернігівської області. Навчався у Куликівському професійно-технічному училищі № 30, де здобув фах електрозварника. У мирному житті працював охоронником у компанії «ГЕОН РІВЕР». Займався спортом. Під час війни на Сході України був мобілізований. Проходив службу в 95-й аеромобільній бригаді. Під Донецьком був тяжко поранений. Отримав інвалідність, але це не зупинило його на початку повномасштабного вторгнення знову стати на захист України. Чоловік долучився до 1-ї окремої танкової Сіверської бригади. Обіймав посаду командира стрілецького відділення в/ч А1815. Нагороджений відзнакою Президента «За участь в антитерористичній операції», медалями «За оборону рідної держави» та «Захиснику Вітчизни», знаками народної пошани «Кров за Україну» й «За мужність і відвагу», а також нагрудними знаками «Золотий хрест» і «Ніхто, крім нас». «Мій брат був справедливим, хоробрим, мужнім, завжди виконував поставлені завдання. Мріяв створити сім'ю, дуже любив дітей, а вони — його. Олежка був найкращим братом, патріотом своєї Батьківщини, за яку віддав найдорожче — своє життя», — сказала Тамара Шевченко. Олега поховали у рідному селі Вершинова Муравійка, де він народився та проживав. У воїна залишилися батьки та дві сестри.Платформа пам'яті 'Меморіал'