Гайчев Олег Дмитрович (Леший)

Солдат Олег Гайчев (позивний Леший) загинув 11 червня 2022 р. під час виконання бойового завдання поблизу с-ща Піски на Донеччині. Захиснику назавжди 23 роки. За місяць до загибелі він одружився. Олег народився у Херсоні. Закінчив 9 класів школи у с. Благодатівка. Вступив до Херсонського професійного ліцею, але вирішив залишити навчання та пішов на строкову службу. У мирному житті працював різноробочим на різних підприємствах. Захоплювався ножами, любив рибалити. Після проходження строкової служби уклав контракт із ЗСУ. На момент повномасштабної війни Олег проходив службу в 56-й окремій мотопіхотній бригаді. Обіймав посаду гранатометника. «Ми були 5 років разом і дуже кохали одне одного. Олег був дуже мужній, життєрадісний і позитивний, душа компанії. Він дуже сильно любив життя та мріяв про синочка. У нього було багато друзів та надійних товаришів. У 19 років він пішов в армію. Після проходження строкової служби уклав контракт на 3 роки. Закінчився контракт 3 грудня 2021 р. Ми збиралися переїхати з Миколаєва до іншого міста, на яке у нас були дуже великі плани, але за тиждень до переїзду почалася війна. Олег деякий час служив у Миколаєві, де ми й одружилися 12 травня 2022 р. Привітати нас прийшов увесь його взвод. Це був найкращий та останній день, коли ми з ним бачилися. Ввечері Олег поїхав на Донеччину. Його побратими розповідали, як він урятував життя багатьом хлопцям, і говорили, що в нього є янгол-охоронець. На раціях у хлопців на позиціях почав зникати зв'язок, і Олег прийняв рішення зібрати всіх в укритті, хоч тривоги й не було. Після того як всі зайшли, почався сильний обстріл позицій. Таке бувало неодноразово. Це, можливо, був збіг, але його рішення врятувало тоді життя багатьом. Побратими з передової казали, що він мужньо себе поводив і неодноразово допомагав пораненим. Загинув Олег 11 червня 2022 р. під час виконання бойового завдання на передовій. Наступного дня, через місяць після одруження, мені повідомили, що його більше немає. Олег мені якось сказав: «Я не хочу бачити, як мої маленькі брат та сестра плачуть від страху, тому я йду вас захищати». Своїх дітей у нього немає, але ми дуже сильно хотіли і планували… Коханий мій, якби ти знав, як я, твоя мама і всі твої родичі та друзі за тобою сумуємо… Ти назавжди залишишся в моєму серці, єдине моє кохання! Спочивай з миром, мій Герою», — поділилася спогадами про загиблого його дружина Карина. Поховали воїна у с. Матвіївка Миколаївської області. В Олега залишилися дружина, мама, брат, сестра, рідні, друзі та побратими.