Цибенко Олег Миколайович

Капітан Олег Цибенко загинув 16 березня 2022 р. під час оборони Чернігівщини. Ворожий авіаудар обірвав життя військового біля с. Гончарівське. Захиснику було 53 роки. Олег народився у м. Прилуки Чернігівської області. Навчався у місцевій школі № 1. З юних років мріяв стати військовим. У 1985 р. закінчив Ленінградське військове училище. У 1989 р. — Сумське вище артилерійське командне училище. Через 3 роки був звільнений у запас. До 2014 р. займався підприємницькою діяльністю. Коли почалася російсько-українська війна, чоловік приєднався до підрозділу ТРО, який потім став 41-м батальйоном тероборони «Чернігів-2». У складі цього підрозділу Олег брав участь в АТО на Донбасі. З 2016 р. служив у 1-й окремій танковій Сіверській бригаді, обіймав посаду командира ремонтної роти РАО. Із початком повномасштабного вторгнення Олег у лавах 1-ї бригади боронив рідну Чернігівщину від російських окупантів. «Мій тато був для мене сенсом життя. Минув час після його загибелі, але цей біль не пройде ніколи. Тато боронив Україну з 2014 р. Першим і найголовнішим для нього були його побратими та особовий склад. Усі повинні вискочити з пекла і вижити. Йому залишалось дуже мало до пенсії. У нього була одна мрія, він часто казав: «Я хочу просто пожити. Хочу вранці випити кави, піти прогулятися. Як звичайна людина. Без війни, без того болю, коли ти втрачаєш побратимів. Просто пожити». Ми ніколи не могли подумати, що таке звичайнісіньке бажання, така проста мрія стане нездійсненною», — розповіла Жанна Камінська. «Світла і добра людина, гарний товариш, мужній наш захисник. Вічна пам'ять, щирі співчуття рідним», — написала однокласниця загиблого Людмила Горбань. «Це був справжній захисник, добрий, чуйний, справедливий. Він оберігав своїх підлеглих, завжди був із ними на позиціях. Вічна пам'ять», — написала знайома Ольга Кулик. Поховали офіцера в рідному місті. В Олега залишилися батько, брат, донька і син.