- Укр
- Англ
Диковський Олександр Богданович (Дикий)
19 листопада 1996 – 12 лютого 2024Запорізька обл. – Донецька обл.
Біографія
Ще не доданоВійськова служба
СолдатЩе не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Старший солдат Олександр Диковський (позивний Дикий) загинув 12 лютого 2024 р. під час виконання бойового завдання біля м. Авдіївка Донецької області. Воїну було 27 років. Олександр був родом із с. Сорочине Запорізької області. Навчався у технікумі, де здобув фах маляра-штукатура, лицювальника-плиточника. У мирному житті працював підсобником на будівництві, а потім пішов на військову службу. Обожнював футбол, дуже любив працювати руками. Мешкав у с-щі Кушугум Запорізької області. У 2019 р. уклав контракт із 55-ю окремою артилерійською бригадою «Запорізька Січ». Із початком повномасштабної війни його перевели до 53-ї окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха. Був номером обслуги 1-го мотопіхотного відділення. Нагороджений медаллю «Незламним героям російсько-української війни». «Він був найкращою людиною, до останнього подиху відданий своїй присязі й Україні. Добрий, чуйний, гарний друг, душа компанії. А найголовніше — він був найкращим чоловіком у світі. Дуже любив свою родину та робив усе для неї», — розповіла дружина Анна. Поховали захисника на Алеї слави у с-щі Кушугум. В Олександра залишилися дружина, теща та інші рідні.Платформа пам'яті 'Меморіал'