- Укр
- Англ
Баланецький Олександр Дмитрович
7 лютого 1984 – 20 березня 2022Чернівецька обл. – Київська обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Biography
Баланецький Олександр Дмитрович народився 7 лютого 1984 р. у с. Валява Кіцманського району Чернівецької області. З дитинства мріяв захищати права людини, тому після закінчення Кіцманської загальноосвітньої школи вступив до Прикарпатської філії Академії внутрішніх справ України, пізніше — до Львівського державного університету МВС України, де здобув кваліфікацію юриста. Працював в юридичному управлінні Чернівецької міської ради на посаді заступника начальника відділу правового забезпечення з питань земельних відносин та будівництва. Олександр був фаховим юристом, членом Ради адвокатів України в Чернівецькій області, гідно представляв інтереси місцевого самоврядування. Загинув 20 березня 2022 р. під час наступальної операції у с. Дмитрівка Бучанського району Київської області. Похований на алеї Слави Центрального кладовища м.Чернівці.Burial place
Not yet added
Photos and videos
Not yet added
Ukraine remembers
Not yet added
Memories
Not yet addedYou can share a story or kind words to honor the memoryMemory tribute
Not yet added
Publications
- 38-річний солдат Олександр Баланецький загинув 20 березня 2022 року у бою з російськими окупантами в районі села Дмитрівка на Київщині. Олександр народився у селі Валява Чернівецької області. Дуже захоплювався автомобілями ще з дитинства. Любив їздити за кермом, допомагав татові ремонтувати техніку, усе робив по господарству. Після закінчення школи навчався у Прикарпатському факультеті Національної академії внутрішніх справ України. А потім вступив у Львівський державний університет внутрішніх справ МВС України. Олександр майже 14 років працював юристом у Чернівецькій міській раді. Також був членом Ради адвокатів Чернівецької області. За словами колег, був одним із кращих юристів міської ради. У 2015 році чоловік підписав контракт на рік із Державною прикордонною службою. Служив у Чернівецькому прикордонному загоні імені генерал-хорунжого Олександра Пилькевича. Після служби повернувся на свою цивільну роботу. Коли почалася повномасштабна війна, Олександр з перших днів приєднався до лав Збройних сил України. Служив у 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді. «Саша був коханим чоловіком, люблячим батьком, зразковим сім'янином, надійною опорою і підтримкою для рідних. Він завжди приходив на допомогу, був веселим і привітним, душею компанії. Саша, коли дзвонив, ніколи не жалівся. 15 березня він подзвонив мені і сказав: “У мене все нормально. Я тебе люблю, цьомаю. Папа”. Це був його останній дзвінок і останні його слова», – розповіла дружина Тетяна. «Немає слів. Сльози застилають очі. Світла, добра, розумна людина, завжди усміхнений, ввічливий,чесний. Справжній патріот. Вічна пам'ять та царство небесне», – написала подруга Лілія Одінцова. Посмертно Олександр нагороджений медаллю «На славу Чернівців». Поховали військовослужбовця на Алеї Слави Центрального кладовища у Чернівцях. Не дочекалися свого захисника з війни батьки, дві сестри, дружина Тетяна та донька від першого шлюбу Олександра.Платформа пам'яті 'Меморіал'