- Укр
- Англ
Присяжнюк Олександр Дмитрович (Хахол)
25 березня 1964 – 4 липня 2022Житомирська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Присяжнюк Олександр Дмитрович народився 25 березня 1964 р. у с. Гвіздярня Романівського району Житомирської області. Закінчив Ясногородську ЗОШ. У 1981–1982 рр. навчався в Центрі професійно-технічної освіти м. Житомир за спеціальністю «Електромонтер». У 1982 р. проходив строкову службу в танкових військах. Після служби в армії закінчив танкове училище. Трудову діяльність розпочав на Житомирському заводі хімічного волокна. Більшість свого життя Олександр Присяжнюк працював у Житомирському трамвайно-тролейбусному управлінні на посаді монтера колії. Потім влаштувався на Житомирський м’ясокомбінат, обійнявши посаду садівника. З початком повномасштабної російсько-української війни пішов добровольцем на фронт. Олександра направили у 9-й танковий батальйон на посаду командира взводу танкової роти. Разом зі своїм підрозділом Олександр пішов на завдання, але не повернувся. Загинув 4 липня 2022 р. у бою поблизу м. Слов’янськ. 20 липня 2022 р. похований на Смолянському військовому цвинтарі у м. Житомир.Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Танкіст Олександр Присяжнюк, позивний Хохол, загинув у бою з окупантами 4 липня 2022 року поблизу міста Слов'янськ на Донеччині. Воїн отримав смертельне осколкове поранення від ворожої міни. Йому було 58 років. Олександр Дмитрович народився в селі Гвіздярня Житомирської області. Навчався в Ясногородській школі. У 1982 році здобув фах електромонтера в Центрі професійно-технічної освіти м. Житомира. Пройшов строкову службу та закінчив танкове училище. У мирному житті працював на Житомирському заводі хімічного волокна та в трамвайно-тролейбусному управлінні. Останнім місцем роботи був Житомирський м'ясокомбінат, де обіймав посаду садівника. Поза роботою займався ландшафтним дизайном, вирощував троянди, які обожнював, багато читав військової та історичної літератури. З початком повномасштабної війни Олександр добровольцем став до лав Збройних Сил України. Служив командиром танка в 3-ій окремій танковій Залізній бригаді. «Тато був моїм Всесвітом, моїм найбільш вірним другом та людиною, яка завжди мене веселила і підтримувала. Він був люблячим чоловіком і сином. Він дуже любив життя і все живе. Пішов добровольцем в перший день повномасштабного вторгнення до військкомату, тому що хотів захистити нас, своїх улюблених дівчат. Нам його не вистачає…» – розповіла Інна Присяжнюк. Посмертно сержант Присяжнюк О.Д. нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Поховали Героя на військовому кладовищі Житомира. Вдома на Олександра чекали дружина і донька.Платформа пам'яті 'Меморіал'