Киселиця Олександр Іванович (Іванович)

Солдат Олександр Киселиця (позивний Іванович) загинув 17 липня 2022 р. під час виконання бойового завдання поблизу с. Верхньокам'янське на Донеччині. Воїну було 37 років. Олександр народився і жив у м. Чернівці. Там навчався у початковій школі. Закінчив її у с. Костинці. Потім вступив до будівельного училища. Працював за спеціальністю. Вільний час проводив із сім'єю. Любив рибалити і збирати гриби. У 2005 р. чоловік познайомився із майбутньою дружиною Людмилою. Через рік у день його народження, 8 вересня, пара одружилася. Олександр сказав, що зробив собі подарунок на все життя. У 2007 р. у подружжя народилася донька Катерина, а через 8 років — син Ілля. Родина понад усе мріяла про тихе сімейне щастя і затишок. Будувала плани на майбутнє. Однак 24 лютого 2022 р. усе зруйнувалося. На другий день повномасштабної війни Олександр приєднався до ЗСУ, щоб захистити свою сім'ю та рідну країну. Воював у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Обіймав посаду стрільця-санітара. «Сашко був дуже хорошою, щирою, відважною, мужньою, хороброю людиною і справжнім патріотом. Для мене він був прекрасним, коханим чоловіком, міцною опорою, сенсом мого життя... Для діток був найкращим і дбайливим татусем. Для мами — хорошим сином. Увечері 24 лютого Сашко сказав, що йде прогулятися. Десь через годинку прийшло повідомлення — там фото повістки. Я з дітками його відмовляла: «Не йди, почекай. Прийде війна до нас, і ти підеш». Він відповів, що треба зупинити її там, щоб вона не прийшла до нас. «Так повинен зробити кожен справжній чоловік — стати на захист своєї держави та сім'ї. Я обов'язково повернусь, все буде добре. Я вас люблю»… Як би не було йому погано, він ніколи не жалівся. Він вчинив як справжній патріот, став на захист України і всіх нас, але віддав найдорожче — своє життя... Назавжди в моєму серці…» — розповіла дружина загиблого. Поховали захисника на Алеї Слави у рідному місті. Не дочекалися з війни свого воїна мама, двоє братів, дружина, донька і син. Посмертно Олександр Киселиця нагороджений медаллю «На славу Чернівців».