- Укр
- Англ
Кінах Олександр Миколайович (Кім)
25 листопада 1974 – 5 квітня 2024Рівненська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Сержант Олександр Кінах (позивний Кім) помер 5 квітня 2024 р. у лікарні м. Дніпро. 1 квітня під час виконання бойового завдання поблизу м. Авдіївка Донецької області він дістав важке поранення, коли намагався врятувати життя побратима. Олександрові було 49 років. Він народився у м. Дубно Рівненської області. Навчався у Рівненському державному гуманітарному університеті, був режисером за фахом. У 2015–2016 рр. брав участь в АТО. Останнім часом працював далекобійником в Європі. Під час повномасштабного вторгнення знову став на захист Батьківщини, долучившись до лав 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша. Обіймав посаду командира підрозділу. Нагороджений нагрудним знаком «Учасник АТО», відзнакою Міністерства оборони України, медаллю «Хрест доблесті», відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» та почесним беретом «Росомаха». «Мені з народження дістався тренер з основ виживання. Для мене ти був і інструктором з різних прийомів із бойовиків, і тренером у грі на виживання, і майстром маніпуляцій, і, звісно, старшим братом, якого треба слухати. Мене ніхто ніколи не чіпав, адже завжди поруч був грізний старший брат. Звісно, ми сварилися, оголошували одне одному війну, потрапляли в халепи, навіть небезпечні для життя. Але ми знали, що є одне в одного. Ніхто не зможе замінити нам одне одного. І навіть тепер. Мій брат щиро любив Україну, боровся за неї, віддав за неї своє життя. Його шлях наче книга з перипетіями. Його здатність зберігати позитивний настрій перед обличчям невдач вражає. Його неможливо було зупинити, бо він не боявся невдач. Він дуже рідко дозволяв собі відпочинок. Він — моє вічне щасливе місце», — написала сестра Наталія. Поховали воїна на Алеї Слави у м. Острог. В Олександра залишилися дружина, син, донька, батьки, сестра.Платформа пам'яті 'Меморіал'