Лабунський Олександр Миколайович (Лом)

Старший солдат Олександр Лабунський, позивний Лом, загинув 14 березня 2022 року під час обстрілу Київщини. За безпосередньої участі Лабунського реактивна батарея 128-ї бригади виконала понад тридцяти бойових завдань, у результаті яких були уражені колони, техніка і особовий склад росіян. Лом загинув на полі бою. Йому було 39 років. Олександр народився у місті Сарни на Рівненщині. З дитинства мріяв бути військовим, за прикладом дядька. Однак після строкової служби Олександр працював у підрозділі сарненської пожежно-рятувальної частини. Професія була йому до душі. Він постійно прагнув розвиватись, їздив на змагання серед пожежників, здобував медалі. Коли почалася війна у 2014-му, він вирішив здійснити мрію і пішов служити до 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Відтоді за його плечима була не одна фронтова ротація. Об'їздив чимало населених пунктів Донбасу. «Син не ділився подробицями фронтових буднів. Знаю, що довгий час служив у Волновасі, там ремонтував техніку, був водієм. Потім ніс службу у Мангуші. Загалом відряджень та ротацій було чимало, та Сашко ніколи не скаржився. Завжди з гордістю носив форму ЗСУ та казав, що «все добре!», – розповів батько загиблого Микола Лабунський. Після початку широкомасштабного вторгнення росії Олександр Лабунський разом із побратимами одразу вирушили на поле бою. Несли службу на Київщині – спочатку під Бучею, потім поблизу Вишгорода. Старший солдат Лабунський виконував обов'язки командира автомобільного відділення реактивної артилерійської батареї. Олександр посмертно удостоєний звання Герой України. Залишилися батьки, колишня дружина і троє дітей: сини – Роман, Ярослав і донька Мирослава.