Мазур Олександр Олександрович

Сержант Олександр Мазур загинув 28 травня 2024 р. у районі с. Тихе на Харківщині. У бою з окупантами він потрапив під артилерійський обстріл та зазнав смертельних поранень. Захиснику тепер назавжди 29 років. Олександр народився у с. Новомиколаївка Миколаївської області. Жив із сім'єю у с. Возсіятське. Здобув повну середню освіту. Військову службу розпочав, коли досяг повноліття. Брав участь в АТО / ООС у складі Української добровольчої армії. Цікавився історією. Мав колекцію старовинних монет. Захоплювався спортом, риболовлею і полюванням. Під час повномасштабного вторгнення службу проходив у 129-й окремій бригаді територіальної оборони ЗСУ. Обіймав посаду командира відділення розвідки та корегування безпілотних авіаційних комплексів штурмового батальйону «Арей». Боронив Херсонську, Дніпропетровську, Запорізьку та Харківську області. Під час війни здобував юридичну освіту в Національній академії внутрішніх справ, але так і не встиг закінчити навчання. За період служби військовий був нагороджений нагрудними знаками «За зразкову службу», «Арей», «За штурм» 35-ї окремої бригади морської піхоти, відзнакою «За захист Криворіжжя», відзнакою 129-ї окремої Криворізької бригади територіальної оборони, медаллю «За хоробрість в бою», «Лицарським хрестом УДА», орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). «Мій брат був вірним Україні, хоробрим, відважним, справжнім героєм. Я пишаюся своїм братом», — зазначила рідна сестра загиблого Вікторія. Поховали воїна у с. Возсіятське на Миколаївщині. Вдома на Олександра чекали мама, дві сестри, дружина і син.