- Укр
- Англ
Гарбуз Олександр Русланович (Малой)
2 липня 2002 – 17 березня 2022Дніпропетровська обл. – Харківська обл.
Орден «Золота Зірка»

Біографія
Гарбуз Олександр Русланович народився 2 липня 2002 р. у с. Губиниха Новомосковського району на Дніпропетровщині. У 2017 р. закінчив 9 класів Губинихської загальноосвітньої школи № 2, у 2020 р. — Перещепинський професійний ліцей за спеціальністю «Робітник фермерського господарства». 20 листопада 2021 р. уклав контракт про проходження військової служби і став солдатом 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Пройшов курс підготовки у навчальному центрі, обійняв посаду оператора протитанкового ракетного комплексу протитанкового взводу механізованого батальйону. Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну в 2022 р. був оператором ПТРК. За допомогою ПТРК «Корсар» Олександр загалом знищив десяток бойових машин противника. У ніч на 16 березня 2022 р. на Харківщині «холодноярівці» почали невелику операцію, що мала на меті захоплення ворожої позиції, звідки по українських воїнах стріляв танк. У складі розвідгрупи був Олександр, який разом із побратимом Хакером потрапив у полон. 24 березня 2022 р., після визволення с. Гусарівка Балаклійського району, українськими військовими було виявлено тіло Олександра Гарбуза, вбитого пострілами у голову, зі слідами тортур.Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- 19-річний боєць Олександр Гарбуз, позивний Малой, був закатований та вбитий російськими окупантами у березні 2022 року. Солдат 93-ї бригади потрапив у ворожий полон під час виконання бойового завдання на Харківщині. Олександр народився на Дніпропетровщині. Закінчив Перещепинський професійний ліцей за спеціальністю «Робітник фермерського господарства». За відгуками викладачів, Сашко був справді охочий до роботи на землі і загалом – вихованим, скромним, чемним хлопцем. Наприкінці 2021 року Олександр уклав контракт із ЗСУ і став солдатом 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Пройшов курс підготовки у навчальному центрі, мав посаду оператора протитанкового ракетного комплексу протитанкового взводу механізованого батальйону. Отримав позивний «Малой» за свій невеликий зріст та юний вік. У ніч на 16 березня 2022-го бійці 93 ОМБр почали спецоперацію з захоплення ворожої позиції, звідки по українських воїнах стріляв танк. Уночі розвідгрупа подолала 12 кілометрів і наблизилася до лісопосадки, яку треба було перевірити. Виконати це завдання зголосилися Малой і боєць Хакер. Хлопці пройшли 300-метрову відстань, зв'язок із ними зник. За пів години очікування позаду почалися «прильоти» ворожої артилерії, розвідгрупа отримала наказ відступати. Боєць Липа вирішив йти вперед – і за чітко видними на снігу слідами виявили сліди боротьби і шапку Малого. Згодом окупанти виставили відео з полоненими українськими військовослужбовцями і змусили Олександра зателефонувати батькам. 24 березня українські війська визволили село Гусарівку Харківської області. Наступного дня, за інформацією місцевих жителів, на одній із вулиць села знайшли тіло українського військовослужбовця, вбитого пострілами у голову. На тілі помітили сліди тортур, за татуюваннями командир взводу впізнав Малого. Олександр Гарбуз посмертно удостоєний звання Герой України. Поховали воїна у рідному селищі на Дніпропетровщині. В Олександра залишилися батьки.Платформа пам'яті 'Меморіал'