Парфенов Олександр Сергійович (Флеш)

Старший стрілець Олександр Парфенов (позивний Флеш) загинув 16 червня 2023 р. біля с. Іванівське на Донеччині. Під час виконання бойового завдання він потрапив під артилерійський обстріл. Воїну назавжди 27 років. Олександр родом із Вінницької області. У дитинстві з мамою та сестрою переїхав до с. Сказинці, де закінчив школу. У 2011 р. вступив до Могилів-Подільського технолого-економічного коледжу на спеціальність «Харчові технології». Був харизматичним юнаком, тому часто був ведучим на концертах, які проходили в коледжі. На другому курсі познайомився з майбутньою дружиною Оленою. Після випуску у 2015 р. пара переїхала до Вінниці. Там Олександр влаштувався на роботу в піцерію. Мав досвід роботи у Києві, Одесі та Коблевому. Також працював у Польщі й Чехії. Останнім місцем роботи був дитячий розважальний центр «Країна Мрій» у Вінниці. «Сашко разом із дружиною Оленою працювали у нас кухарями. Саша був кухарем піци, Оленка — сушистом. У нього виходила найсмачніша піца, а працювати з ним було одне задоволення. А як Сашка любили дітки! Кулінарні майстер-класи за його участі набирали шаленої популярності. Він залюбки ділився досвідом і навчав інших кухарів. Був щирим, веселим, харизматичним, працьовитим, справедливим, рішучим, впевненим. Але клята війна забирає найкращих», — розповів керівник загиблого. Під час повномасштабної війни, 11 березня 2023 р., Олександр приєднався до лав Збройних сил України. Служив у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді. «Мій коханий чоловік був фанатом «Marvel», а для мене він став супергероєм у реальному житті. Мені пощастило його зустріти, з ним я була щасливою та коханою. Мало бути 11 років, як ми разом, а зараз маю набратися сил жити за двох. Смуток і біль всередині. Половини мене не стало, величезна рана залишається до кінця мого життя. Кохаю тебе, моє серденько», — написала дружина. «Ми дали йому позивний Флеш, тому що він завжди швидко виконував усі завдання. Він — людина з великої літери, допомагав своїм побратимам навіть тоді, коли сил не вистачало у самого, ніколи не залишав у біді. Був позитивний, енергійний, добрий, чесний, мужній та героїчний. Вічна пам'ять герою. Не забудемо», — написали побратими. Поховали Олександра у с. Сказинці на Вінниччині. Вдома на нього чекали дружина, рідні, друзі та колеги.